Учора в Царичанському райсуді на Дніпропетровщині почався суд над головою Петриківської РДА Петром Лісним. Главу районної держадміністрації обвинувачують в отриманні хабарів у розмірі 2000 гривень та 400 000 доларів. Ще одне судове засідання заплановано на завтра. Дружина ж Лісного Олена переконана: її чоловік ніколи ні від кого жодних хабарів не брав, а кримінальна справа проти нього сфабрикована. «Про боротьбу з корупцією, зловживання владою і кримінальні злочини за участю посадових осіб Петро Лісний почав повідомляти ще екс–«губернатору» Дніпропетровщини Єханурову, Президенту Віктору Ющенку, журналістам, — розповідає пані Лісна. — Над райрадою, прокуратурою і судом нависала загроза розкриття їхніх злочинів, а на мого чоловіка посипалися погрози, кримінальні справи та перевірки».

Небувалий резонанс викликала позавчорашня публікація в «УМ», у якій дніпропетровський журналіст Борис Матющенко заперечив звинувачення начальника Департаменту ДСБЕЗ МВС України Леоніда Скалозуба на адресу голови Петриківської райдержадміністрації Петра Лісного. Тим часом події в цій справі набувають бурхливого розвитку. Як засвідчує адвокат Лісного Ігор Грачов, 17 березня, коли він зустрівся зі своїм підзахисним у СІЗО №3 Дніпропетровська, то не впізнав його, хоча незадовго перед цим бачив у нормальному стані. Ігор Федорович стверджує, що в понеділок обличчя Лісного було блідо–жовтим, він ледве пересувався. А коли збентежений адвокат поцікавився, що сталося, Лісний жестами показав, що навіть не може говорити. І тільки передав листи на ім’я Президента України і міністра внутрішніх справ.

МВС продовжує відловлювати бандитів із відомих у Криму кримінальних угруповань «Башмаки» та «Сейлем», які проходять за «розстрільними справами» буремних 90–х років. «УМ» повідомляла про затримання на початку березня в аеропорту «Бориспіль» депутата кримського парламенту Рувима Аронова, якого у МВС вважають одним із лідерів «Башмаків». На цьому тижні Київський райсуд Одеси санкціонував арешт Аронова, який півтора року перебував у міжнародному розшуку. Ще двох членів цієї «бригади» днями затримали у шахтарській Тернівці на Дніпропетровщині.

Перше судове засідання над колишнім генеральним директором відкритого акціонерного товариства «Дніпрогаз» Ігорем Іванковим, його першим заступником Максимом Сорокіним та екс–головним інженером підприємства Сергієм Бачуріним, яких звинувачують у службовій недбалості з важкими наслідками, довелося перенести. Причина банальна — у Жовтневому районному суді Дніпропетровська не знайшлося приміщення, яке б змогло вмістити хоча б постраждалих унаслідок вибуху газу 13 жовтня минулого року в житловому будинку. А такими визнано більше 400 осіб.

Гучна безпрецедентна справа наразі слухається в Апеляційному суді Дніпропетровської області без очікуваного у подібних випадках ажіотажу. Навіть ЗМІ практично перестали відстежувати перебіг закритого процесу. Проте читачі «УМ» уже дізнавалися про перипетії «процесу століття» від адвоката серійного вбивці Юрія Сиротенка два місяці тому. Про те, що цікавого відбулося за зачиненими дверима Феміди протягом цього часу, Юрій Васильович знову погодився розповісти в ексклюзивному інтерв’ю «УМ».

Сама проблема здається прозаїчною — пам’ятник архітектури, що пережив понад два століття, руйнується прямо на очах. Дехто образно називає це п’ятою спробою стерти його з лиця землі. Адже до цього їх було чотири. Перша — рівно через сто років після зведення храму. Тоді його хотіли розібрати і на цьому місці звести кам’яну церкву. На щастя, люди свій храм відстояли. Справа в тому, що, коли в 1773 році самарський полковник Антон Головатий (він, нагадаємо, став першим українським адміралом, який штурмував Ізмаїл), старшини та прихожани на своїй Раді вирішили збудувати нову трипрестольну церкву, однією з визначальних умов цієї будівлі була неприпустимість використання під час її зведення металевих цвяхів. І саме така особливість забезпечила собору «лаври» унікального.

Зазвичай їх називають червонодеревниками. Це, так би мовити, у розумінні класичному. Матюхіни з таким визначенням погоджуються хіба що частково, але категорично його і не заперечують. Червонодеревники все ж є творцями висококласної продукції з деревини. Матюхіни ж, окрім цього, ще й відтворюють старовину. Однак і реставраторами, знову ж таки в класичному розумінні, себе не вважають.

Злощасний середній палець, який нібито показав голові Верховної Ради Арсенію Яценюку заступник керівника даішного спецпідрозділу «Кобра» Олексій Кожа, можливо, стане цвяхом у домовину самої «Кобри». Після звільнення заступника начальника ДАІ, керівника спецпідрозділу «Кобра» і самого Олексія Кожі міністр внутрішніх справ Юрій Луценко пішов далі: «Вважаю недоцільним нинішнє існування «Кобри». У мене є багато питань до роботи цього спецпідрозділу», — сказав він на прес–конференції у Дніпропетровську, передає УНІАН.

До робочої поїздки глави держави на Дніпро­пет­ров­щину, яка відбулася вчора, погода виявилася неприхильною. З самісінького ранку падав лапатий сніг. Проте на місці будівництва храму на честь ікони Божої матері — поруч зі зруйнованим 13 жовтня минулого року вибухом газу будинком — людей зібралося чимало. У їхній пам’яті минулий візит першої особи держави «по гарячих» слідах трагедії відклався цілком окреслено, оскільки тоді Президент говорив про шляхи реальної допомоги постраждалим із боку влади і рішучі кроки стосовно її винуватців.

Тема Сіверськодонецька знову на вустах. Точніше — пріснопам’ятних намагань вкотре розколоти Україну на Схід і Захід. Такі спроби здійснюються, вважай, із першого дня існування незалежної Української держави. І «шабаш» листопада 2004 року був лише ланкою цього ланцюга.