Вайнахтсман, він же Санта Клаус, він же Дід Мороз, виходить на ратушну площу рівно о 17.00 — коли надворі вже цілком стемніє. За плечима — традиційний мішок iз подарунками: скромними, але безкоштовними. Кожна дитина, яка підійде до Вайнахтсмана, отримає цукерку, а її батьки — по горішку. Ну і, звичайно, бонус — розмову з різдвяним символом про життя. І все це — на тлі святкової ілюмінації, по–спеціальному підсвічених фахверкових будиночків, у яких уже понад сім століть мешкають городяни, традиційної дитячої каруселі та ярмаркових яток, прикрашених різноколірними голкоподібними зірками. А ще — спеціальної, суто різдвяної, музики, що до вечора лунає над площею: спочатку в «живому» виконанні, потім — у запису.

Учора Національний банк України несподівано отримав нового керівника. Очільником фінрегулятора — тут уже без жодних несподіванок — став близький друг сім’ї Януковичів, бізнес–партнер президентського сина Олександра, за деякими даними, «касир» сімейства Сергій Арбузов.

Рейсовий пасажирський кораблик уже хвилин 40 старанно обходив, роблячи передбачені зупинки та суворо дотримуючись при цьому графіка руху, всі закутки одного з найбільших європейських портів. І коли вже здавалося, що він остаточно заблукав між кранами, пакгаузами, контейнеровозами, попереду з’явився кінцевий пункт його маршруту — Гафен–сіті: яскравий приклад того, як креатив архітектора може зробити із закинутого та занедбаного старого порту суперсучасний, фешенебельний та дорогезний житловий район.

Це тільки один iз прикладів прагматизму північних німців, які свого часу зуміли перетворити цілком сухопутний Гамбург, що розташовується на відстані 110 кілометрів від моря, на суперморський порт — третій за величиною на Старому континенті. Завойований титул приносить їм не тільки прибутки від завантаження та зберігання товарів, — раз на рік тут відбувається найбільша у Європі виставка кораблів та яхт. 51–ша «Ганзебут Гамбург» показала, що дворічна криза у європейському суднобудуванні завершилася, і галузь знову стає прибутковою.

Серія указів Президента про впорядкування системи виконавчої влади з’явилася незадовго до півночі, з 9 на 10 грудня. Подібного кроку від Віктора Януковича чекали, із кулуарів влади долинали чутки про торги за участю «слуг народу», що претендують на нові хлібні посади або підпадають під скорочення. На адмінреформі як умові кредитування наполягали і МВФ, і США, і сам глава держави заявляв, що готується скоротити кількість чиновників. Але ніхто не чекав від Януковича такої стрімкості, та ще й оголошення офіційних рішень серед ночі (таке було характерне для попередньої влади). Нічні укази про ліквідацію чи злиття різних міністерств не лише переполошили численну братію клерків, а й викликали сум’яття у відвідувачів чиновницьких кабінетів. У повітрі повисло питання: до кого вже невдовзі будемо звертатися за довідками, рішеннями, зрештою, з ким «вирішуватимемо проблеми».

Деякі кадрові рішення Януковича викликають багато запитань — так само, як і певні персоналії, що не тільки вціліли під час так званого «першого етапу адмінреформи», а й набули більших повноважень.

Учора урядовці підготували та презентували народові головний фінансовий документ наступного року. Продуктивність роботи Міністерства фінансів вражає: державний кошторис–2011 на базі нового Податкового кодексу явився на світ буквально через кілька днів після ухвалення того самого кодексу. Очільник Мінфіну Федір Ярошенко гордо показав на телекамери товстий фоліант блакитного кольору та повідомив, що якби його формували за старою податковою системою, ця книга була би у кілька разів об’ємнішою.

Недавно призначений на посаду голова Федерації роботодавців Дмитро Фірташ заявив: його колеги готові розділити відповідальність з урядом за здійснення реформ. Обов’язок не словом, а ділом відповідати за долю країни пан Фірташ дав учора на зустрічі із Прем’єр–міністром Миколою Азаровим. «Ми розуміємо, що ноша реформ дуже тяжка, але водночас чудово розуміємо, що не можна допустити банкрутства країни», — по–державницьки мовив бізнесмен. Сторони домовились моніторити податкову реформу і вносити поправки до Податкового кодексу. Микола Азаров доручив включити представників сторони роботодавців у всі робочі групи, координаційні ради, які займаються і будуть займатися підготовкою та впровадженням реформ.

Спільне підприємство між «Нафтогазом України» та російським «Газпромом», схоже, таки буде. Причому навіть не одне, а цілих два. Витік інформації про наміри відбувся традиційно — відповідну заяву оприлюднила Москва — і більше нагадував тиск з боку російських партнерів на своїх українських колег. Точніше, переведення дискусії у публічну площину — аби друзям–колегам було важче протистояти ініціативам Кремля.

Картопля, капуста, буряк і подібна прозаїчна їжа українця взимку стає на вагу золота. За минулий тиждень вартість плодоовочевого кошика українського споживача зросла одразу на 6%. За попередні сім днів, як відомо, овочі та фрукти подорожчали на 8%. «Маємо чергове сезонне, але аж ніяк не останнє подорожчання», — каже «УМ» експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь. Експерт вважає, що так зване передноворічне зростання цін у нашій країні, як і завжди, почнеться за два тижні перед зимовими святами — тобто після 14—15 грудня.

Сумний Микола Азаров на вчорашньому засіданні уряду яскраво ілюстрував собою філософську тезу — «Чи є життя після вето?». Перед початком вступного слова тричі зітхнув, і коли констатував факт заборони його податкового дітища, зітхнув ще двічі. А далі, не піднімаючи голови, намагався опонувати... самому лідеру!

Двосмугова дорога з Кракова до аеропорту в Катовіцах періодично то звужується, то розширюється: ремонт. Нові мости і багаторівневі роз’їзди на шляхопроводах, поблискуючи яскравими обмежувальними знаками, з’являються буквально на кожному кроці. Причому виростають вони дуже швидко. Скажімо, за один рік на скромному лоукостівському летовищі Пижовіце встигли збудувати сучасний триповерховий термінал: насичений магазинами, недорогими кафе і навіть закритою терасою, з якої можна спостерігати, як злітають та приземляються літаки.

Ідея більшості інфрастуктурних новобудов — Євро–2012. І хоча на східних польських територіях футбольних матчів не буде, регіональна влада все ж таки сподівається заробити на чемпіонаті — завдяки вболівальникам, які їздитимуть із західних воєводств до України та навпаки.