IX з’їзд Всеукраїнського об’єднання «Громада» вкотре відбувся у Дніпропетровську. Обійшлося без помпезності та ажіотажу. Навіть телекамер, що знімали таке дійство, було лише три. Певну інтригу обіцяла доповідь Павла Лазаренка, яку він уже традиційно проголошував у телефонному режимі з–за океану. Проте американський в’язень сенсаційними заявами не відзначився.
Двоє полковників запасу Віктор Таратушка та Леонід Яковенко на власному автомобілі їхали в напрямку Царичанського району. У селі Партизанське їх зупинили співробітники Державтоінспекції, які відрекомендувалися недержавною мовою. Тоді Віктор Таратушка ввічливо попрохав одного з них (пізніше з’ясується, що це був старший сержант Павло Шидловський. — Авт.) відрекомендуватися українською. Однак «даішника» ця вимога чомусь обурила. У відповідь полковник запасу відмовився надавати сержантові будь–які документи.
«УМ» повідомляла про кривавий інцидент на териконах шахти імені Сташкова, внаслідок якого одна людина загинула, а двоє важко поранені. Правоохоронці буквально на місці події затримали чотирьох її учасників, а одному з них вдалося втекти. Судячи з офіційної інформації обласної міліції, це була кривава розборка кримінальних угруповань на грунті перерозподілу впливу у сфері незаконного видобутку та реалізації вугілля, яке збирали серед відвалів породи на териконах. Натомість дедалі переконливішою вимальовується версія, що все було зовсім не так; проте керівництво «Павлоградвугілля» «вмиває руки»
Чоловіки, які працюють понад десять років на видобутку вугілля з териконів шахт холдингової компанії «Павлоградвугілля», контрольованої Рінатом Ахметовим, шоковані. Минулої п’ятниці біля відвалу шахти імені Сташкова лунали постріли. Як стверджується в оприлюдненій лише у неділю офіційній інформації відділу зв’язків із громадськістю Управління МВС у Дніпропетровській області, «сутичка виникла між двома угрупованнями на ґрунті перерозподілу сфер впливу під час незаконного видобутку та реалізації вугілля».
Коли в дніпропетровському музеї «Літературне Придніпров’я» відкрили виставку, присвячену черговій річниці з дня народження Тараса Шевченка, роботи Василя Кандели відразу привернули до себе неабияку увагу. Насамперед тому, що вони належать голці чоловіка. Як зізнається завідуюча музеєм Олена Аліванцева, на Придніпров’ї це може справді здатися феноменом. Принаймні дотепер вона з «аналогами» Кандели не стикалася.
Прокуратура Дніпропетровської області вчора офіційно повідомила про завершення слідства в нашумілій справі трьох маніяків (усі — 1988 року народження). Як розповів начальник слідчого відділу Петро Овчар, їм уже висунуто звинувачення. Зокрема, одному молодику інкримінується 29 епізодів — 21 умисне вбивство за обтяжуючих обставин, два замахи на вчинення вбивства, чотири розбійні напади, жорстоке поводження з тваринами, незаконне зберігання вогнепальної зброї. В іншого — 23 епізоди з приблизно такими ж складовими. Третій звинувачується лише за двома епізодами — у замаху на навмисне вбивство за обтяжуючих обставин і в розбійному нападі.
Той вечір проти 1 квітня подружжя дніпродзержинських пенсіонерів Шаповалів проводило за звичним сценарієм. Валентин Федорович сів дивитися свій улюблений телесеріал, а Любов Тимофіївна за звичкою рано вляглася спати.
Після скандалів довкола Озерки, куди неодноразово заходили, аби забезпечити виконання якихось там ухвал і рішень люди у камуфляжній формі, події в парку, закладеному свого часу абшитованим (відставним) козаком Лазарем Глобою, явно претендують на друге місце. За гучністю. Парк Глоби у Дніпропетровську, що не кажіть, є об’єктом вельми помітним. Як доказ цього — центральну міську ялинку неодмінно виставляють саме тут. Більше того — за підсумками 2007 року за економічними та багатьма іншими показниками парк посів почесне друге місце у всеукраїнському вимірі. Не виявила тут якихось серйозних гріхів і недавня перевірка контрольно–ревізійного управління. І взагалі всі дотеперішні перевірки чогось «такого» не виявляли.
Життя дорожчає невпинно, цифри на цінниках змінюються, мов у калейдоскопі. Причому аж ніяк не у бік зменшення. Наш народ, який звик усі труднощі держави долати самотужки, нині перебуває у розгубленості: не купиш сьогодні — завтра воно коштуватиме ще більше. Але, з іншого боку, доходи у більшості із нас стабільні і особливо розганятися у магазинах не дозволяють.
Коли мешканець райцентру Софіївки Дніпропетровської області Віктор Гаркуша ще в 1997 році вирішив продати свого БМВ–524Д, біди ніщо не віщувало. Покупець із Кривого Рогу знайшовся досить швидко. Те, що він забажав оформити придбаного у Гаркуші автомобіля на співмешканку, пославшись на проблеми з міліцією, Віктора Івановича мало цікавило. Та через кілька днів до Гаркуші навідалися троє чоловіків із Кривого Рогу з категоричною заявою: «Купуй собі труну — проглядаються якісь номери». Справа в тому, що ще в 1987 році Віктор Іванович придбав авто у Чернівцях без зазначення номера двигуна. Принаймні у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу, яке збереглося дотепер, це підтверджується, як, до речі, і у вищезгаданому договорі купівлі–продажу.
