Нинішній президент США Барак Обама своїм успіхом на минулих виборах значною мірою завдячує інтернету. Завдяки активному спілкуванню з користувачами соціальних мереж молодий–перспективний висуванець Демократичної партії здобув чимало нових прихильників. Тож і нинішню виборчу кампанію Обама, який днями заявив про готовність балотуватися на другий президентський термін у 2012 році, вирішив розпочати з найпопулярнішого нині інтернет–сервісу — Facebook.com. Позавчора ввечері в рамках своєї (передвиборчої) подорожі країною, в якій глава Білого дому зустрічається з виборцями й намагається переконати їх у доцільності свого плану зменшення дефіциту бюджету, завітав і до офісу «Фейсбука» в каліфорнійській Силіконовій долині. Там Обама не лише поспілкувався з персоналом, а й відповів в онлайні на деякі запитання користувачів цієї соціальної мережі. Йому подарували мужскую футболку

Якщо Демократична партія США зі своїм кандидатом на президентські вибори визначилася вже давно (зрозуміло, що на цю посаду знову претендуватиме Барак Обама), то в таборі республіканців iз цього приводу ясності досі немає. Цим і скористався нью–йоркський мільярдер Дональд Трамп, який заявив про свої наміри балотуватися в президенти від Республіканської партії. І вже фактично розпочав виборчу кампанію — їздить по країні та проводить зустрічі з виборцями.

Острів свободи вступає в епоху змін. Позавчора в Гавані закрився VI з’їзд Комуністичної партії Куби — перший за останні 14 років. Його результатами можуть стати радикальні перетворення в державі. Окрім кадрових перестановок у вищому партійному керівництві, учасники з’їзду затвердили пакет із понад 300 проектами, які мають значно лібералізувати економіку країни. Серед найпомітніших реформ — дозвіл на операції з нерухомістю. Після революції 1959 року продавати й купувати житло на Кубі було заборонено — досі громадяни Острова Свободи могли тільки заповідати житло своїм дітям або обмінювати його на іншу житлоплощу за посередництвом складних і часто корупційних схем (на кшталт тих, які свого часу діяли в СРСР).

У США оголосили цьогорічних лауреатів Пулітцерівської премії — найвищої нагороди в галузі журналістики. Із тринадцяти нагород чотири розділили між собою одвічні суперники — газети «Лос–Анджелес таймс» і «Нью–Йорк таймс». Як повідомляє «Рейтер», у найпрестижнішій категорії «За служіння суспільству» відзнака дісталася віснику «Міста янголів». Лос–анджелеські журналісти викрили владу робітничого містечка Белл у штаті Каліфорнія, яка виплачувала собі величезні кошти з міського бюджету, тоді як мешканці міста без жодної підтримки боролися з кризою. Фоторепортер «Лос–Анджелес таймс» Барбара Девідсон також перемогла в категорії «Художня фотографія».

Наплив іммігрантів із країн третього світу дедалі більше непокоїть Західну Європу. Як наслідок, у забезпечених державах зростає популярність націоналістичних сил, які виступають за жорсткі заходи, покликані припинити потік непроханих гостей. Не оминула ця доля й Фінляндію: на парламентських виборах, які відбулися в країні минулої неділі, третє місце досить несподівано посіла націоналістична партія «Справжні фіни». Здобувши 19 відсотків голосів, ця сила, яка не лише обіцяє перекрити шлях у державу «голодним» іммігрантам, а й досить скептично ставиться до членства Фінляндії в Євросоюзі, отримала 39 із 200 місць у парламенті. На попередніх виборах націоналістів підтримали тільки 4 відсотки виборців. Аналітики прогнозують: якщо «Справжні фіни» увійдуть до правлячої коаліції, це може значно змінити обличчя «тихої» Фінляндії.

Центрвиборчком Нігерії вчора оприлюднив попередні результати президентських виборів, які відбулися в цій країні минулої неділі. Попри те, що остаточні підсумки ще не підбито, можна вже напевне стверджувати про перемогу чинного президента Гудлака (goodluck у перекладі з англійської означає «хай щастить») Джонатана. Гудлак, який раніше виконував обов’язки віце–президента, очолив Нігерію рік тому — після смерті попереднього глави держави Умару Яр–Адуа. На нинішніх, планових виборах «щасливчик» набрав майже вдвічі більше голосів, ніж його головний суперник — генерал Мухаммад Бухарі, який користується підтримкою переважно менш заселеної півночі країни. Загалом у Нігерії зареєстровано 73 мільйони виборців — це найбільш численний електорат на всьому Африканському континенті.

Парламент Грузії після кількох місяців гарячих дебатів у третьому й остаточному читанні ухвалив «Закон про мовлення», головною новацією якого є заборона на володіння радіо– і телеканалами країни компаніями, зареєстрованими в офшорних зонах. Як повідомляє Бі–Бі–Сі, очікується, що новий закон допоможе вирішити одне з найбільш гострих питань у галузі національного мовлення та змусить радіостанції й телекомпанії розкрити громадськості інформацію не лише про їхніх власників, а й про джерела фінансування.

Керівники лівійської опозиції заявляють, що отримали від Муаммара Каддафі перелік умов, на яких він нібито готовий добровільно відмовитися від влади. Як повідомляє загальноарабська газета «Аш–Шарк аль–Аусат» із посиланням на власні джерела в Бенгазі, таких умов три. Головна — передати владні повноваження синові нинішнього лівійського лідера Сейфу аль–Ісламу, принаймні на той час, поки триватиме процес обрання нового лідера. Друга умова: самого Каддафі ніколи не вишлють із Лівії і вигадають для нього якусь символічну почесну посаду в майбутніх владних структурах. І, нарешті, церемонія передачі повноважень від диктатора новій владі має «відбутися з почестями та гарантіями особистої безпеки самому Каддафі та його близьким».

Минулої суботи у своєму будинку в Нью–Йорку у віці 86 років помер один iз найвидатніших кінорежисерів американського та світового кіно Сідні Люмет. Причина смерті — онкологічне захворювання. Ще за життя Сідні Люмет забезпечив собі місце в історії світового кіно. При цьому вже дебютним фільмом «12 розгніваних чоловіків».

Роковини Смоленської трагедії замість об’єднати протилежні табори польських політиків, ще більше їх розділили. Обурений позицією офіційної Варшави щодо розслідування причин падіння президентського Ту–154, лідер провідної опозиційної партії Польщі «Право і справедливість» Ярослав Качинський вшанував пам’ять свого загиблого брата Леха та інших пасажирів того злощасного рейсу окремо від чинної влади — поклав квіти біля Президентського палацу та на варшавському цвинтарі Повонзки, де похована більшість загиблих у тій авіакатастрофі. Єдина дочка президентського подружжя Леха та Марії Качинських Марта також не брала участі в офіційних жалобних урочистостях — трагічний ранок 10 квітня вона провела у Кракові, біля могили своїх батьків.