Позавчора Юлія Тимошенко та В’ячеслав Кириленко оприлюднили текст коаліційної угоди між БЮТ і «НУНС». Коаліція демократичних сил постане офіційно, щойно новообрана Верховна Рада вступить у повноваження. Зараз «помаранчеві» працюють над кількома законопроектами, які також увійшли до теки коаліційних домовленостей. Попри те, що ще шість проектів залишаються непогодженими, цьогорічна коаліціада проходить значно швидше, ніж після виборів–2006.
Найближчий соратник Юрія Луценка в «Народній самообороні», кандидат у народні депутати від «НУНС» Тарас Стецьків каже, що «помаранчеві» винесли уроки з попередніх сварок і невдач. Він виступає за подальше примирення двох команд і критикує кроки, які можуть розсварити коаліцію: з одного боку, застерігає від спроб втручання в роботу уряду Тимошенко (наприклад через РНБО), з іншого — закликає саму Юлію Володимирівну з розумінням поставитися, наприклад, до того, що перехід на контрактну армію з 2008 року неможливий.

Десятки тисяч прихильників колишньої глави уряду Пакистану Беназір Бхутто ще вчора почали збиратися на вулицях Карачі в очікуванні на повернення їхнього кумира. Бхутто сьогодні має прилетіти до Пакистану після восьмирічного перебування в екзилі. Очікують, що в цьому 15–мільйонному місті Бхутто зустрічатимуть приблизно мільйон прибічників.

Новина про те, що учасники майбутньої «помаранчевої коаліції» домовились про спільного претендента на посаду столичного голови — йдеться про кандидатуру Віталія Кличка, — залишилась, на жаль, ані підтвердженою, ані спростованою самим Кличком. За словами прес–секретаря Блоку Кличка у Київраді Анастасії Горлової, Віталій перебуває за кордоном, тож зв’язатися з ним можливості немає.

«Двоє чоловіків борються за владу в державі. Одна жінка готова на все, щоби стати першою...». Якщо ці слова ви, читачу, не екстраполюєте на Ющенка, Януковича і Тимошенко, то ви або живете не в Україні, або анітрохи не цікавитесь політичними новинами. А якщо і живете, і цікавитесь, то мусите сприйняти початок фрази як опис знайомої вам ситуації. Але в тому–то й річ, що мова — не про українських політиків, а про давній Рим і його персонажів. А початкова цитата — лише анонс нового телесеріалу.
Значить, настільки вже в нас політизоване суспільство, якщо цього року комерційна реклама стала перифразом реклами політичної. На скромну думку автора цих рядків, це — серйозний сигнал лідерам партій і блоків про те, що їхні гасла та ігрища зняті з високого ідеологічного п’єдесталу й віддані на поталу креативникам від бізнесу. Втім з цього приводу існують різні думки.

Минулої неділі в Італії відбулися попередні вибори голови та керівних органів новоствореної Демократичної партії, яка має об’єднати навколо себе всі лівоцентристські сили та стати провідною політичною силою країни, щоб скласти на наступних парламентських виборах гідну конкуренцію правому табору на чолі з Сильвіо Берлусконі. Вибори мали демократичний і дуже унікальний характер. По всій Італії (і навіть за кордоном, де компактно мешкають італійці) було організовано понад 11 тисяч виборчих дільниць, на яких могли проголосувати практично всі бажаючі: всі італійці, яким виповнилося 16 років, громадяни інших країн ЄС, що мешкають в Італії, емігранти з дозволом на проживання в Італії. Такою нагодою скористалися 3,3 млн., хоча організатори розраховували лише на мільйон учасників. Учасники «праймеріз» мали до вибору... 35 тисяч кандидатів на дві тисячі посад у Демократичній партії.

Блок Тимошенко та «Наша Україна — Народна самооборона» вже мають остаточний текст коаліційної угоди. У понеділок ввечері після переговорів із Президентом на Банковій за участі Луценка, Балоги й Плюща угоду парафували Юлія Тимошенко та В’ячеслав Кириленко. Цей документ набуде сили, коли набуде повноважень новообрана Верховна Рада. Тоді угоду підпишуть офіційно. За даними «УМ», це може статися 30 жовтня.

Учора опівночі добіг кінця термін, відведений Центральній виборчій комісії на оголошення офіційних результатів виборів. Утім головні виборчкомівці країни не хвилювалися й запевняли, що без проблем вкладуться у ці строки, адже в неділю до ЦВК надійшли останні уточнені протоколи окружних комісій з «мокрими» печатками. О 14–й годині понеділка члени Центрвиборчкому зібралися на засідання, де в присутності закордонних та вітчизняних спостерігачів і представників партій, які мають право дорадчого голосу, фіксували остаточні підсумки голосування 30 вересня.

«Україна молода» вже писала про безславне завершення політичної кар’єри Віктора Медведчука. Програвши вибори–2006, колишній глава кучмівської адміністрації так і не знайшов собі місця під сонцем, не ставши ані суддею Конституційного Суду, ані членом Вищої ради юстиції.