Українці, які вже призвичаїлися задешево літати до Європи, перебувають у депресії. Єдиний вітчизняний лоукост–перевізник, компанія «Візз Ейр» нещодавно різко підвищила ціни на свої квитки до Західної Європи. Обіцяного ж масового виходу на український ринок зарубіжних дешевих авіакомпаній, які, за задумом, мали би становити конкуренцію «Візз Ейру» та примусити того здешевлювати свої послуги, не спостерігається. І найімовірніше, найближчим часом не буде! Принаймні такий висновок можна зробити після офіційних заяв високопоставлених чиновників.

Податковий кодекс непросто входить у життя українців: до протестів тепер додалися шалені черги під податковими адміністраціями та величезні незручності для підприємців. Фіскальний документ, підготовлений відомством Миколи Азарова, як відомо, передбачає запрова­дження нового звіту — щомісячної податкової декларації. Здають його фізичні особи–підприємці, які перебувають на спрощеній системі звітності.

Наприкінці минулого тижня в Україні вчергове різко стрибнула вартість бензину та дизельного пального: на 9—18 копійок за літр. Наступного ранку ціни одразу на 40—70 копійок підняли власники газових заправок — похоронивши цим сподівання власників авто, які перейшли на альтернативне пальне. Утiм подібний розвиток подій «УМ» передбачила ще місяць тому. Сьогодні ж аналіз ситуації показує, що нікуди з тупикового шляху, який веде до чергового — одномоментного чи поступового — подорожчання енергоносіїв, країна не зійшла. А це значить, що й надалі більше платитимуть не тільки автовласники, а й кожен з нас — через транспортну складову, яку із запасом закладають у ціну товарів.

Респектабельний Кельн з’їхав з глузду буквально за одну ніч. Звичайно, і напередодні то тут, то там, особливо поблизу центрального залізничного вокзалу, можна було побачити групки розмальованих «фантомасів», «тірольських селянок», «мері поппінс», «римських пап» та просто «жіночок, які вийшли на вулицю в халаті й бігудях». Але вже наступного ранку в карнавальних костюмах були всі! Працівниця довідкового бюро на вокзалі — з вушками зайчика, солідний охоронець не менш солідного банку — з червоним накладним носом. Менш серйозні посади, як, наприклад, офіціантка у кафе — просто в костюмі клоуна. А в очах — невимовна туга, що буває лише у людей, яких змушують працювати під час всенародних гулянь.

Багаторiчний марафон iз продажу «Укртелекому» нарешті фінішував. І породив ще більше запитань, ніж було до цього процесу раніше. Головне з них: чому в конкурсі брав участь тільки один покупець і ціна виявилася настільки малою? Новим господарем 92,79% акцій стала компанія «ЕСУ», дочірня структура австрійського інвестиційно–фінансового консорціуму «ЕРІС» — за 10,575 млрд. гривень. Стартова ціна, що її оголосили раніше — 10,5 млрд. гривень. Але через наявність лише одного покупця консалтингова група «Острів» дооцінила пакет монополіста проводового зв’язку на 75 млн. гривень, і «ЕСУ» погодилася з новими умовами.

Термінал для прийому зрідженого газу, що його Україна будує поблизу одеського порту Південний, може дати нашій державі шанс зберегти власне реноме країни — газового транзитера. Навіть якщо Росія та Захід збудують обхідні газогони. Такої думки дотримується співвласник компанії «Росукренерго» Дмитро Фірташ у своєму інтерв’ю французькій газеті. «Чим Україна сильна? У неї великі підземні сховища, які дозволяють зберігати великі обсяги газу, і хороша транспортна система, пов’язана з Європою. Ось чому я вважаю, що нам не треба будувати ні «Набукко», ні «Південний потік», — зазначив Фірташ. — Поставляючи скраплений газ в Україну, можна потім направляти його в Європу, і при цьому не треба виходити з Чорного моря».

Банківська система України готова вже хоч сьогодні відновити повноцінне кредитування, нарощуючи обсяги коштів, виданих економіці та простим громадянам, до докризового рівня. Або потенційно готова, але ще далеко не зараз. Або без докорінної перебудови, на жаль, не готова зовсім... Кожен із трьох описаних тут сценаріїв цілком реальний. І вибір варіанта залежить від шляхів і напрямів, якими український фінансовий сектор виходитиме з кризи.

Склобетонна урбаністична споруда добре помітна здалеку навіть на тлі затуманеного ранковим смогом московського неба. Вона домінує над цим районом російської столиці не стільки розмірами, скільки динамічними обрисами, зображення яких мов за командою починають тиражувати світові ЗМІ у розпал чергового газового протистояння. Головний офіс «Газпрому» сьогодні визначає не тільки стратегію розвитку галузі у своїй країні чи намагається забезпечити паливом практично цілий континент, а й відповідає за заповнення значної частини держбюджету Російської Федерації. У цих стінах не роблять таємниці з цього добре відомого всім факту. Навіть навпаки — намагаються акцентувати на ньому. І нині, коли криза здійснила суттєве перезавантаження у паливно–транзитній схемі, запросили до себе європейських та українських експертів і журналістів, організувавши конференцію «Актуальні проблеми європейської енергетики».

Відтепер газета — це не просто так! Принаймні Микола Азаров мріє, аби роль ЗМІ у нашому суспільстві, що семимильними кроками продовжує демократизуватися, стрімко зросла. А тому закликав міністрів не просто з інтересом читати викривальні публікації про самих себе, а починати діяти. Тобто працювати. З пресою... Звичайно, сказав це Прем’єр–міністр завдяки спічрайтерам досить–таки завуальовано. «Ми не повинні дозволяти керівникам ховатися від громадянського суспільства, ігнорувати публікації в пресі. І в той же час не треба дозволяти бути «хлопчиками для биття» і мовчки зносити неправдиві звинувачення та перекручування фактів для дискредитації політики уряду», — заявив на вчорашньому засіданні уряду його очільник. І, аби цей месидж був зрозумілішим для загалу, додав: «Нам немає чого ховати і немає чого боятися. Тому треба бути відкритими та енергійними в інформаційному просторі».

Спеціальна «вкорочена» лінія метрополітену, яка прямує з центру міста до виставкових павільйонів, дозвіл мерії упродовж тижня возити громадським транспортом усіх учасників ярмарку цілком безкоштовно, зрештою, й розміри самого центру: завбільшки з десять київських — усе це свідчило, що чотиристатисячний Нюрнберг дуже серйозно підготувався до головної події у своєму діловому житті. Днями тут завершила роботу Міжнародна виставка іграшок, яка вже конкурує зi знаменитою лондонською та вважається більш представницькою за нью–йоркську.