Цього дощу мелітопольські селяни уже давно чекали — саме на городах обсадилися. Але хіба могли вони передбачити, що під час такої зливи їх почнуть висмикувати із теплих осель, розсаджувати по машинах і електричках та відвозити подалі від рідних домівок? Термінова евакуація, як у роки війни. Ось так — за якихось три дні до святкування 59-ї річниці Перемоги.
Перші залпи біди пролунали біля села Новобогданівка Мелітопольського району Запорізької області позавчора приблизно о першій годині дня. Саме в цей час на артилерійських складах Міністерства оборони України виникла пожежа. Від високої температури почали вибухати снаряди. Коли пролунали перші вибухи, у сусідньому райцентрі Василівка подумали, що це відлуння грому, — йшов же дощ. Але далі вони почали повторюватися один за одним, та так, що в деяких будівлях аж двері відчинялися! Можна лишень уявити, що в цей час творилося в епіцентрі подій — боєприпаси розліталися вусібіч в радіусі п'яти кілометрів — над селами Терпіння, Спаське, Новотроїцьке, Новобогданівка, осколки від снарядів свистіли над головами спантеличених і нажаханих людей. Вибуховою хвилею було пошкоджено залізничну станцію Федорівка, частину будинків у Новобогданівці. З думкою про початок війни люди тікали хто куди, дехто ховався до підвалів (невдовзі це радили сільчанам представники влади і спеціальних служб).

«Укртелеком» і «Утел» два дні поспіль — сьогодні й завтра — пропонують ветеранам вiйни безкоштовні дзвінки по Україні та в країни СНД. «Шаровими» також будуть для фронтовикiв переговори в межах нашої держави з «мобільними» абонентами «Київстар», «UMC», «Українські радіосистеми», «Голден Телеком». Увага, загальна тривалість таких розмов не повинна перевищувати 10 хвилин. Телефонувати можна з квартирних телефонів і з поштових відділень та переговорних пунктів.

Якраз напередодні річниці терористичних актів у вінницьких маршрутках (які, нагадаємо, сталися торік 6 та 20 травня) над містом знову прогримів вибух. Після нього в обласну лікарню імені Пирогова доставили 40-річного громадянина Р. з опіками та рваною раною правої руки — травми, найочевидніше, були отримані внаслідок вибуху.

Картина Пабло Пікассо Garcon a la Pipe («Хлопець з люлькою») була продана позавчора увечері на аукціоні «Сотбіс» у Нью-Йорку за рекордну суму в 104 млн. доларів. Новий власник картини побажав зберегти анонімність. Попередній ціновий рекорд було встановлено 1990 року, коли картина Вінсента Ван Гога «Портрет доктора Гаше» була продана за 82,5 млн. доларів.

«Це найважча криза Америки з початку війни в Іраку» — написала вчора німецька газета «Тагесшпігель». І мова зовсім не про так і не знайдену зброю масового знищення, яку вже навіть американська преса називає «зброєю масового зникнення», мова не про фактичне повстання іракців проти окупаційних військ, мова навіть не про тих більш ніж 700 американських військовослужбовців, які загинули в Іраку під час бойових дій. Більш за все цьому іміджу Америки зашкодили останні повідомлення про приниження та тортури, що їх окупаційні війська чинять над іракцями. «Підтвердження фактів, що американські солдати сексуально принижували та піддавали тортурам іракців, доводячи їх навіть до смертельних випадків, знову поставило під знак запитання сенс всієї цієї війни. Чого варті аргументи, що війна служила звільненню від режиму, який піддавав тортурам та вбивав, якщо «визволителі» також гвалтують та піддають тортурам?» — запитує оглядач німецької газети.

Ніч. Сирне кружальце повновидого місяця заглядає в котел, який булькає невідомим варивом. «Це приворотне зілля», — на німе запитання з усмішкою відповідає Олег Скрипка, і я йому вірю. Бо як же інакше, адже знаходимося ми на високому пагорбі Старокиївської гори, неподалік закинутого монастирського цвинтаря, і гуляємо сороміцькі вечорниці. Це останні «домашні» гуляння, бо, за народними звичами, на початку травня починається «вулиця». Звичайні відвідувачі столичних пагорбів з неприхованою цікавістю підтягувалися до дивного натовпу, що ряснів вишиваними сорочками, плахтами, жупанами, смушевими шапками і кольоровими стрічками, а коли в голову вдаряла самогонка, запропонована господинями дійства, і весела музика троїстих, вони вже ставали частиною барвистого печворку жупанів і юпок.

У ніч із середи на четвер, взявши курс на Москву, в батумське небо піднявся літак із Асланом Абашидзе на борту. Так Аджарію покидав її «лев», який 13 років міцно тримався за посаду керівника автономії. Опозиція тріумфувала всю ніч, натовп, котрий до самого ранку піснями і танцями виражав свою ейфорію, не міг втриматися, щоб не здійснити публічний, хоч і заочний, акт наруги над поваленим вождем. Крісло Абашидзе, винесене з його кабінету у Верховній раді Аджарії, розтрощили і спалили перед пам'ятником його діда — Мемеда Абашидзе, який стояв біля витоків створення автономії. Інші речі з резиденції екс-керівника, разом із цінними подарунками, розібрали на сувеніри.

Знову втрата, яку ніхто і ніколи не зможе компенсувати. І знову серце! Джеймсу Мейсу, вченому, викладачу, публіцисту йшов лише 52-й рік.
Багатолітній в'язень сумління Василь Овсієнко, який, власне, й повідомив про передчасну смерть професора Мейса, на мій погляд, дав вичерпну оцінку доробкові професора Мейса: серце, віддане Україні. У справедливості цього впевнені всі, хто його знав: колеги-історики і, звичайно, студенти «Могилянки», у яких пан Мейс викладав, читачі газети «День», у якій він багато років вів колонку (він також був редактором англомовних версій газети і журналу «Політична думка»).

Учорашній день ознаменувався для Грузії численною демонстрацією, що проходила в столиці Аджарської автономії. За різними даними, від 15 до 20 тисяч прихильників негайної відставки глави Аджарії Аслана Абашидзе з ночі мітингували на вулицях Батумі. Тоді в місті зазвучали перші автоматні черги. Пізніше депутат грузинського парламенту Георгій Бокерія засвідчив, що «учасників акції оточено. Іде стрілянина в повітря з вогнепальної зброї», — передає «Новості-Грузія». Мітингуючі скандували: «Геть диктатора!», «Хай живе єдина Грузія!». Їхній запал підігрівали повідомлення про перехід на бік опозиції представників різних офіційних структур автономії: починаючи від міністрів і депутатів і закінчуючи Аджарською державною капелою. П'ятеро учасників мітингів було поранено.