Восьмий «круглий стіл» під назвою «Україна на шляху до державотворення», в якому взяли участь чільні політики й урядовці з України, США та Європи, був присвячений темі взаємин України з ЄС. Організатором заходу виступив «Центр дослідження відносин США—Україна» під керівництвом Волтера Зарицького. Одним із ключових доповідачів на цьому зібранні був доктор Збіґнєв Бжезинський, колишній радник президента США Джиммі Картера і великий приятель незалежної України. Пропонуємо вашій увазі його виступ, наданий «УМ» Фондом «Демократичні ініціативи».

— В’ячеславе Анатолійовичу, робоча група з підготовки першого засідання ВР цього тижня зібралася на перше засідання. Щоправда, початок вийшов не продуктивним. Ви не боїтеся, що подібне буде й у Верховній Раді VI скликання, де розподіл сил теж склався фактично «50 на 50»?
— У парламенті завжди було багато дискусій. На те він і парламент. Але я з оптимізмом дивлюся у майбутнє. Ми («НУНС» і БЮТ) парафували угоду про створення демократичної коаліції, і в нас є більшість. Регламент робочої групи такий, що розподіл голосів вийшов 15 на 15. Але в парламенті в нас перевага, хоча й невелика — у три голоси. До того ж, я думаю, що до голосувань долучатимуться депутати інших фракцій.

Позавчора в Данії відбулися дострокові парламентські вибори. Уряд меншості прем’єр–міністра Андерса Фога Расмуссена провів їх на рік раніше планового терміну, сподіваючись збільшити представництво двох політичних партій, які входять до правлячої коаліції, для проведення запланованих реформ. Під час доволі кволої виборчої кампанії головні дискусії точилися навколо податкової реформи, еміграції та захисту довкілля. Провідні політичні партії країни практично сходилися на думці стосовно рецептів та методів вирішення цих питань, тому значна частина розгублених виборців і в переддень голосування не могла визначитися з вибором.

Четвертого листопада в Росії офіційно стартувала виборча кампанія. Впродовж місяця учасники парламентських виборів, призначених на 2 грудня, мають право викладати в ЗМІ свої програми, агітувати на зустрічах з електоратом. Хоча насправді негласна кампанія триває вже давно. І кульмінацією «неофіційної частини» стала заява президента Росії Володимира Путіна про те, що він очолює список прокремлівської партії «Єдина Росія».

У вівторок Київський адміністративний апеляційний суд своїм рішенням задовольнив позовні вимоги Ірпінського міського голови Мирослави Свистович і визнав неправомірним рішення міськради про дострокове припинення повноважень мера 3 квітня 2007 року. Самі депутати, яких суд викликав як свідків, які простою більшістю, але без правових підстав проголосували за відставку незручного мера, проігнорували судове засідання.

Поки в парламенті тривають спроби учасників майбутньої більшості й меншості хоч до чогось домовитися, у блоку «Наша Україна — Народна самооборона» є ще один головний біль — створення обіцяної єдиної партії. У понеділок увечері відбулося засідання політради «НУНС», на якій лідери партій — учасниць блоку обговорювали саме це питання.

Біда Києва — не лише Черновецький, Довгий і дороги. Біда Києва ще й у тому, що «помаранчеві» сили не можуть дійти згоди у спільній кандидатурі на посаду столичного мера. Зрештою, є й третя біда: низи більше не хочуть Черновецького, а демократичні верхи не можуть чітко сформулювати, на яких підставах одіозного мера усуватимуть від влади. Багато хто зі співрозмовників «УМ» посилається в цьому випадку на місцевий референдум, на зміни до Закону «Про столицю», на право Верховної Ради втрутитись у столичні негаразди. Сьогоднішній співрозмовник «УМ» — претендент на посаду мера Віталій Кличко — посилається на коаліційну угоду між БЮТ та «НУНС», один із пунктів якої говорить про дострокові київські вибори. Але ця угода є декларацією про наміри, а не юридичним обґрунтуванням тих чи інших змін. А знання власне юридичних тонкощів, як видно, не є сильною стороною Кличка. Тож коло вкотре замикається на одній і тій самій точці відліку: «Черновецького — геть! Далі — буде».

«Лежачого поліцейського», «героя–рятівника України», «народного міністра» Василя Цушка ніхто не труїв. Такого висновку дійшла Генпрокуратура, розглянувши заяву самого Цушка про отруєння теофіліном, яку він подав за кілька днів до дострокових виборів — 27 вересня. Розрахунок зрозумілий: пропіаритися на вигаданій «мученицькій» темі заради не зайвих симпатій вразливої частини електорату. Не вийшло — маси на соціалістичні байки не купилися.