Лікарня — не найприємніше місце для проведення часу, особливо якщо пацієнтові цілий день треба ходити на уколи, прогрівання чи перев'язки. Втім перебування на лікарняному ліжку може викликати й позитивні емоції — якщо тобі дійсно пощастить із медсестрою, і в неї будуть веселий характер і «легка» рука. Вона не заходить, а залітає до палати, щиро цікавиться самопочуттям кожного пацієнта, весело щебече у відповідь, і за цими розмовами ти навіть не помічаєш, як тоненька голочка проколює шкіру і ліки починають перетікати зі шприца у твоє тіло. Навіть болючий вітамінний укол (той, кому кололи групу В1, В6 і В12, чудово розуміє, про що я) дивовижним чином не викликає бажання заритися головою у подушку і розридатися від болю.

15 березня у Києві починається традиційний весняний двомісячник з благоустрою та озеленення, на проведення якого міська влада виділила понад 191 мільйон гривень — на 10 відсотків більше, ніж торік. Як розповів «УМ» заступник начальника ГУ контролю за благоустроєм та зовнішнім дизайном Києва Геннадій Давидов, про це йшлося на вчорашньому засіданні колегії КМДА.

Від сьогодні й протягом трьох наступних тижнів у 32 українських кінотеатрах «крутитиметься» перша сучасна українська художня картина, якa ще до виходу на великий екран викликала величезний резонанс у вітчизняному кінопрокаті. Йдеться про творіння режисера Олександра Кирієнка «Помаранчеве небо» — півторагодинний фільм із бюджетом півмільйона доларів, у якому знялися як професійні актори, так і пересічні учасники революції, і навіть троє лідерів Майдану: Віктор Ющенко, Юлія Тимошенко та Олександр Мороз.

Українському виборцеві не позаздриш: кожні 15 хвилин його годують убійними порціями політичної реклами з телевізора. Зазирнеш у поштову скриньку — ще один заряд. Вийдеш надвір (принаймні в містах) — те саме. Сядеш в автобус, метро — отримай нову подачу. Інакше й бути не могло, адже вибори-2006 — перші суто партійні, причому як до парламенту, так і до рад обласних, міських та районних рівнів. А є ще ж вибори мерів та сільрад... Лише до ВР балотуються 45 партій та блоків, загалом 7641 особа. Словом, отримуйте тисячі рекламних хвилин, бігбордів, лайтбоксів, листівок, газет, плакатів.
Те, що політичної реклами забагато, — ще м’яко сказано. Те, що складається враження, ніби в нас відбувається не конкурс партій, їхніх ідеологій та програм, а конкурс рекламних роликів, — сказано досить точно. Але результати соціологічного дослідження Українського інституту соціальних досліджень ім. О. Яременка і Центру «Соціальний моніторинг» свідчать, що немає жодної партії чи блоку, чию рекламу виборці сприймали б переважно позитивно. При цьому «лідери» негативного сприйняття — ролики Опозиційного блоку «Не так!» (66% критичних відгуків), Блоку Вітренко «Народна опозиція» (63%) та «Нашої України» (59%).
Певно, партії та блоки — учасники виборів — вважають, що активною рекламною кампанією вони збільшать свій відсотковий ужинок (а деякі — й переберуться через клятий трипроцентний бар’єр). Наївні... Трамбувати в наші мізки свою пропаганду раптом почали всі, і, відповідно, симпатії «новонавернених» розподілятимуться пропорційно між усіма. Якщо ж ідеться про «перерозподіл» голосів між тими, хто вже визначився, то політична реклама в цьому сенсі відіграє мінімальну роль. Тут значно важливіші конкретні кроки — виграшні чи програшні.
Тож, робимо висновок, політреклама справляє далеко не такий значний вплив, як декому здається. Своєю кількістю вона фактично нівелює сама себе. Але без неї теж обійтися не можна — ще, дивись, узагалі забудуть. А найпростіший спосіб постійно нагадувати про себе — телевізор.
Тож зосередимося передусім на телевізійній агітації, менше зачіпаючи «паперову» та «бігбордову». Адже, по-перше, неможливо осягнути неосяжне, а по-друге, у регіонах зміст листівок та рекламних щитів не просто множиться, а ще й варіюється залежно від політико-географічної зони. А ось телеролики бачать усі, і саме з них багатомільйонна армія виборців може робити висновки про ідеологію, забарвлення, щирість, смак, жагу до перемоги, заможність тієї чи іншої політичної сили. Зрештою, як і про її існування чи відсутність.

Першими жертвами пташиної зарази в місті на березі Чорного моря стали не кури з птахофабрики, свійські водоплавні і навіть не дикі гуси-лебеді — болячка несподівано вдарила по утриманцях Oдеського зоопарку, начебто захищених від контакту з перелітними носіями вірусу. Кілька днів тому, коли в двох вольєрах ні з того ні з сього почали дохнути папуги та фазани, у співробітників зоопарку з'явилися підозри, що причиною падіжу став «той самий грип», але вірити в це якось не хотілося. Одна річ, коли мор забирає курячі душі в Криму, тримаючи в напруженому очікуванні біди й пташників, і медиків, і зовсім інша річ — коли вірус, який може будь-якої миті перетворитися на вбивцю-мутанта, з'являться у твоєму рідному місті...

Роман Франчук — так звуть лікаря, який майже цілий рік опікувався здоров'ям учасників десятої української експедиції до «шостого континенту». І хоча сам фахівець дуже скромно оцінює свої заслуги, варто зауважити, що від його знань та вправності залежало здоров'я не лише «своїх» зимівників і сезонних вчених, а й іноземних туристів та науковців, які час від часу заходили на станцію в пошуках медичної допомоги. «УМ» давно збиралася порозпитувати пана Франчука про нюанси полярної практики, але нагода випала тільки минулого тижня, коли лікар разом з іншими зимівниками повернувся зі станції «Академік Вернадський» до України і зустрівся з журналістами, друзями й колегами — учасниками попередніх експедицій.

Як розповіла «УМ» лікар-епідеміолог Одеської обласної санепідстанції Алла Побоженська, 7 лютого люди почали звертатись до лікарів, скаржачись на високу температуру, діарею та слабкість, а через тиждень медики вже проводили подвірні обходи, щоб виявити всіх хворих на дизентерію. За словами фахівця, ситуація в Раухівці досі залишається неблагополучною: сьогодні в інфекційному відділенні центральної районної лікарні міста Березівка залишається більше трьох десятків хворих на гостру бактеріальну дизентерію.

Трагедія сталася під вечір у неділю у Комінтернівському районі області, неподалік від Куліндорівських дач — невеликого селища, яке межує з промисловою зоною. Як розповіла «УМ» начальник Центру пропаганди ГУ МінНС в Одеській області Олена Вербицька, хлопчика, який жив у одному з сусідніх сіл, відправили до магазину по мінералку.

Поки Харківські дослідники працюють над виготовленням препарату, який би захищав пернатих від зараження вірусом Н5N1, їхні китайські колеги вже представили світові готовий препарат і навіть передали Україні два комплекти зразків інактивованої вакцини проти пташиного грипу. До речі, наша держава єдина безоплатно отримала найсучасніші зразки, виготовлені на основі різних штамів вірусу серотипу H5.

Кокони мух з епохи раннього палеоліту знайшли студенти Чернівецького національного університету на чолі з доцентом Богданом Рідушем, які досліджували останки древніх тварин у кримській печері Еміне-Баїр-Хосар. Як розповів «УМ» у телефонній розмові пан Рідуш, палеонтологічні розкопки в печері проводять протягом 5 років, за цей час дослідники витягли з-під землі чимало предметів, причому не всі вони становили бодай якусь історичну або археологічну цінність.