Поки «помаранчеві» лідери шукають способи виконати виборчі обіцянки й таки провести перевибори мера столиці, міськдержадміністрація невпинно продовжує свій наступ уже не тільки на культурні, а й освітні заклади Києва. Заручившись підтримкою окремих чиновників ще зі старого складу уряду, команда «Льоні–космоса», незважаючи на шалену критику, й далі продовжує «реформи». А працівники Київського державного коледжу естрадного та циркового мистецтв перешіптуються, що реорганізація коледжу робиться зовсім з іншою метою...

Позавчора Сполучені Штати жили наразі найбільшою подією цьогорічних президентських виборів: так звані праймеріз, тобто попередні вибори, відбулися відразу в 24 штатах, зокрема з ключовим з огляду на найбільшу кількість населення — Каліфорнією.

Верховна Рада знову збереться на пленарне засідання наступного вівторка. Позавчора, в день відкриття другої сесії, більшість і меншість знову не змогли порозумітися в проблемних питаннях. «Завтра нічого не буде, в п’ятницю нічого не буде, і до цих безплідних дискусій ми мали б повернутися в понеділок», — розповів після погоджувальної ради «нашоукраїнець» Роман Зварич.

Близько двох тисяч прихильників ідеї перевиборів мера столиці зібралися на заклик Блоку Юлії Тимошенко та Блоку Віталія Кличка з лозунгами «Киянам — Київ! Меру — нари!». За відставку Черновецького у грудні—січні БЮТ зібрав майже мільйон підписів. А під час мітингу, за словами організаторів, до них було додано ще 8000 автографів, після чого через присутніх народних депутатів їх передали до Верховної Ради з вимогою створення тимчасової слідчої комісії із розслідування діяльності мера Києва та призначення позачергових виборів.

На газовому ринку, як і в більшості видів великого бізнесу, не існує справжніх друзів та заклятих ворогів. Тут діють лише тимчасові союзники та вічні фінансові інтереси. Без усвідомлення цієї істини простому смертному дуже важко збагнути процеси, які зазвичай відбуваються за щільно зачиненими дверима — на тлі дорогих лімузинів та фешенебельних приватних літаків.

Ніхто нічого не скасовував: сьогодні вранці має відкритися ІІ сесія Верховної Ради VІ скликання. За Конституцією, веснянолітня сесія розпочинається у перший вівторок лютого. Курйоз урочистого дня полягає в тому, що досі незакритою є попередня сесія. Як писала «УМ», спікер парламенту Арсеній Яценюк не зміг оголосити про завершення сесії через блокаду трибуни. Відтак, як жартує один із попередників Яценюка Володимир Литвин, сьогодні в парламенті, можливо, доведеться двічі співати гімн: за фініш попередньої сесії і за старт майбутньої.

Собор Української Православної церкви, що планувався на кінець 2007–го, перенесено на липень цього року і приурочено до 1020–річчя Хрещення Києва. Дня Собору з трепетним острахом чекають і в Москві, і в Києві: подейкують, що УПЦ МП розробляє рішення просити в московського патріарха автокефалію. Москва все активніше обговорює жахаючі перспективи такого рішення. Перший сигнал уже пролунав на Архієрейському соборі Української православної церкви Московського патріархату, що відбувся 21 грудня 2007 року. Собор називають знаковим, навіть епохальним — було вперше засуджено «політичне православ’я», і собор закликав церковників та мирян виявляти доброзичливе ставлення до братів та сестер у Христі, які «перебувають у розколі», тобто до УПЦ Київського патріархату.

«Сірий кардинал», «головний розрулювач схем в українській політиці» — як тільки не називають голову секретаріату Президента Віктора Балогу. Сам Віктор Іванович запевняє, що «методи Медведчука» для нього неприйнятні, та й узагалі за Президента Ющенка про старі, «кучмівські» варіанти творення політики згадувати недоречно.
У свої 44 роки Балога зробив блискучу кар’єру — а починав же з посади товарознавця в системі споживчої кооперації, на ноги ставав із фірмою «Барва». Відтоді в його послужному списку чимало «високих» місць роботи — мером рідного Мукачева, головою Закарпатської облдержадміністрації, міністром надзвичайних ситуацій. Колись член СДПУ(о), тепер він робить погоду в «Народному союзі «Наша Україна» — минулого року був головою політради партії, зупинив падіння її рейтингу й передав у руки В’ячеслава Кириленка.
На Закарпатті про Балогу розповідають легенди, і дізнатися, що з тих чуток правда, а що — ні, фактично нереально. Раніше на запитання журналістів він завжди відповідав охоче, а тепер, в іпостасі голови СП, інтерв’ю дає дуже рідко. «УМ» теж немало часу «полювала» за паном Балогою, а коли нарешті пощастило, довелося змиритися з тим, що на частину запитань відповіді були дані письмово — для економії часу.