Перший крок до початку роботи новообраної Верховної Ради зроблено: вчора «під куполом» парламенту, поверхом нижче від сесійної зали, зібралася підготовча група, якій належить організувати перші пленарні засідання ВР. Нагадаємо, що доки новий парламент не збереться й не обере собі голову та його заступників, саме на плечі учасників підготовчої групи лягає основний тягар відповідальності за успішну організацію роботи законодавчого органу.
Володимиру Литвину зле. Голову Верховної Ради IV скликання нудить, причому так сильно, що на участь у новій «спікеріаді» вже немає ні сил, ні бажання. Тому цього разу Володимир Михайлович у спікери вирішив не балотуватися. Сам Литвин упевнений, що цей парламент буде перехідним і проіснує максимум півтора року — до того часу, коли перед наступними президентськими виборами відбудеться нове перегрупування сил і, відповідно, ще один розпуск ВР. Але пояснення у Володимира Михайловича загалом багатогранні.
Четверте листопада стало ще однією датою календаря, коли в Україні стикаються лобами проросійські активісти та українські патріоти. У Росії ця днина відзначається як «день народної єдності» — річниця народного повстання під проводом Мініна та Пожарського, яке в 1612 році визволило Москву від поляків. Але з самого початку цей день став приводом для виступів насамперед відверто шовіністичних, праворадикальних та ксенофобських організацій. Тож навіть у Росії до учасників акцій 4 листопада ставляться більш ніж насторожено — для них характерне скидання рук у нацистському вітанні. Прапори на маніфестаціях — триколори, але — чорно–жовто–білі. Незрозуміло, чому українська влада толерує вуличні акції з нагоди цього «свята», адже його гасла фактично спрямовані на знищення державності України та відновлення Російської імперії.
Ну ось вони нарешті й закінчилися — позачергові парламентські вибори 2007 року. Принаймні в тому їх етапі, який передує складанню присяги новообраними депутатами, було поставлено крапку: в суботу офіційні видання «Голос України» та «Урядовий кур’єр» опублікували результати підрахунку голосів виборців та списки тих кандидатів у нардепи, які пройшли до парламенту. Нагадаємо, ці дані Центральна виборча комісія оприлюднила ще 15 жовтня. Однак Вищий адміністративний суд, який розглядав позов п’яти політичних сил, незгодних із підсумками виборів, забороняв офіційним газетам публікувати результати, доки справу не завершено.
Про Юрія Луценка тепер цілком офіційно можна сказати: він — не наркоман і не алкоголік. А про Леоніда Черновецького — ні. Бо в Луценка на доказ його кришталевої незалежності від усіляких психотропних речовин є папірчик із печаткою. Учора лідер блоку «Наша Україна — Народна самооборона» отримав результати аналізів, які 19 жовтня здав у клініці «Євролаб». Згідно з відповідним дослідженням, у крові та сечі Луценка не виявлено амфетамінів, антидепресантів та наркотичних речовин, зокрема похідних кокаїну, героїну, канабіотиків та марихуани, барбітуратів тощо. Вміст алкоголю в крові 43–річного політика становив 0,26 промілле при фізіологічній нормі від 0,3.
У неділю Вищий адміністративний суд України почав розгляд справи за позовом п’яти політичних сил — Соцпартії, прогресивних соціалістів Наталії Вітренко, КПУ, Всеукраїнської партії народної довіри та Партії вільних демократів. Як і передбачали експерти, усі ці позови були об’єднані в одне провадження, позаяк вимоги незгодних із результатами виборів по суті однакові: визнати неправомірними дії Центральної виборчої комісії і провести перерахунок голосів.
Учора опівночі добіг кінця термін, відведений Центральній виборчій комісії на оголошення офіційних результатів виборів. Утім головні виборчкомівці країни не хвилювалися й запевняли, що без проблем вкладуться у ці строки, адже в неділю до ЦВК надійшли останні уточнені протоколи окружних комісій з «мокрими» печатками. О 14–й годині понеділка члени Центрвиборчкому зібралися на засідання, де в присутності закордонних та вітчизняних спостерігачів і представників партій, які мають право дорадчого голосу, фіксували остаточні підсумки голосування 30 вересня.
Україна більше нічого не винна Росії — принаймні з того боргу, який днями несподівано сплив у газових відносинах між двома державами. Причому, як заявив позавчора російський прем’єрміністр Віктор Зубков, насправді сума заборгованості перед «Газпромом» на початок жовтня становила 2 мільярди доларів (а не 1,3 мільярда, як повідомлялося раніше). І це, нагадаємо, борг не держави Україна, а трьох господарюючих суб’єктів: «Росукренерго», «Нафтогазу України» та їхнього спільного дочірнього підприємства «Укргазенерго». Що найабсурдніше, одним із засновників зареєстрованого у Швейцарії «Росукренерго» є саме «Газпром», якому належить виплатити борг.
Тяжко–важко в світі жити лідерам політичних сил. Голі–босі, мотаються вони Україною у чужих «Мерседесах», не маючи навіть однокімнатної «готельки», щоб по поверненні було де прихилити втомлену зустрічами з виборцями голову... Це — враження від перегляду деяких декларацій про доходи, які оприлюднили наші мега–політики.
У парламентських стінах уже почалися переговори про створення нової коаліції. Учора представники Партії регіонів (Борис Колесников і Раїса Богатирьова), КПУ (Адам Мартинюк) та Блоку Литвина (сам лідер) зустрічалися, аби обговорити тонкощі процесу формування більшості. Окрім того, як зазначає «Ліга», участь у цій розмові брав соціаліст Ярослав Мендусь, чия політична сила, принаймні за попередніми підсумками голосування 30 вересня, до Верховної Ради аж ніяк не потрапляє.
