Найголовнішою інтригою вчорашнього засідання Кабміну була дуже приземлена проблема — прийдуть чи не прийдуть до зали міністри–«нашоукраїнці»? Самі винуватці торжества затягували інтригу до останнього: стрілки на прем’єрському годиннику стрімко наближалися до позначки «десята нуль–нуль», а очікуваної частини міністерського корпусу все ще не було. Першим рамку металошукача, коли рахунок уже йшов на секунди, перетнув міністр юстиції Микола Оніщук.
— Олександре, грандіозну ідею нашого мера легко буде втілити в життя?
— Сподіваюсь, що ні. Профільна комісія Київради її не підтримала.
Я уявляю собі Юлію Тимошенко, яка через тиждень (чи кілька тижнів) вийде на прес–конференцію і скаже сумирним голосом, що їй дуже не хочеться, що їй дуже гидко, але заради того, щоб країна не опускалася в політичну кризу ще глибше, заради того, щоб у нас знову не проводилися вибори, — вона долає огиду й небажання, і йде на коаліцію з Партією регіонів. Думаю, що все буде саме так. Юлія Тимошенко, як завжди, знайде крайніх і знайде слова. Вона це вміє.
«Україна молода» не складала рейтинг найбільш ідіотських ідей та вчинків Леоніда Черновецького (більш «парламентського» слова тут ніяк не підбереш). Хоча можна було б пригадати і намір запустити поромну переправу через Дніпро, і перетворення ще донедавна «нормальних» комунальних ЗМІ у інвалідів підлабузництва. Можна по–різному оцінювати прийнятий Київрадою бюджет міста, скандали з відведенням земельних ділянок, забудову історичних частин столиці, продаж «Київгазу» та «Київводоканалу» тощо. Планка царя Мідаса (це коли ти псуєш усе, до чого не доторкаєшся) була піднята Черновецьким так високо, що побити власний рекорд у «мера всіх киян» не було жодних шансів. Але ні, він зумів. На порядку денному — ідея скоротити кількість міських районів з десяти «штук» до п’яти. Браво, Леоніде Михайловичу, гірше просто нікуди! А можна попросити на біс віддати Лавру Сандею Аделаджі? Просто так, для симетрії вчинків. Києву втрачати вже нічого: ми стояли на межі прірви і зробили великий крок уперед.
Лідерка БЮТ Юлія Тимошенко заявила, що не виконуватиме вимоги Президента, які він висунув для поновлення демократичної коаліції. «Заради стабільності в країні я не відмовлюся від цих законів (прийнятих минулого тижня в альянсі з «регіоналами» і комуністами. — Авт.). Якщо буде накладено вето, ми долатимемо це вето. Тому що це потрібно не Президенту, не Прем’єру, це потрібно для того, щоб чітко й зрозуміло розділити повноваження, які передбачені Конституцією», — сказала Тимошенко вчора під час прес–конференції для центральних і регіональних ЗМІ. Якщо ж ці проекти не відповідають Конституції — то нехай Президент звернеться до Конституційного Суду, додала Тимошенко.
«Захід повинен стати на шляху імперських амбіцій (Росії)»; «Росія витрачає багато своєї енергії, щоб відновити вплив, якщо не контроль, над колишньою імперією; «Кремль втратив почуття пропорційності»; «Захід повинен домагатися створення противаги російському експансіонізму»... Як ви думаєте — хто автор цих слів? Саакашвілі? Маккейн? Тягнибок?
Учора неформальна більшість за участю Блоку Юлії Тимошенко та фракцій меншості дала у Верховній Раді нові плоди. Зокрема, парламент подолав вето Президента на закон про організацію та порядок діяльності Верховної Ради. Цей документ прописував спосіб роботи парламенту за умов, що регламент було скасовано Конституційним Судом. Народні депутати вирішили, що аргументація, яку використав глава держави при накладенні вето, недостатня, а Президента попросили не вказувати їм, як працювати.
