Чи знайдеться той, хто не пам’ятає казку про старезну-престарезну фею, яку не запросили на народини довгоочікуваної донечки короля і королеви?! Не сходила чаклунка вже багато років зі своєї вежі, тому всі були певні, що її давно нема у світі живих.

Київський театр оперети презентував мюзикл «Скрипаль на даху» — відому вже 100 років історію про сім’ю Тев’є-молочара, в якого найбільше багатство — п’ятеро доньок. За жодних обставин не втрачає він почуття гумору: «Та й врешті решт, навіщо гроші чоловікові, який має аж п’ять дочок?

Уже три десятки років частиною знаменитого Андріївського узвозу у Києві і мистецького життя не лише столиці є театр «Колесо». Його творчість «котиться» до глядачів Болгарії, Франції, Румунії, Туреччини, США й інших країн різних континентів.

Із минулого тижня повсюди, в Україні і за кордоном, відбуваються акції на підтримку Олега Сенцова — українця, який не визнав анексію Криму, за що його показово ув’язнив Кремль.

Після прем’єри цієї вистави Київського театру «Колесо» одна з газет писала: «Пристрастi дому пана Г.-П.» — вистава дорога, бо глядачі потрапляють у кафе, де кожного, окрім веселощів, пригощають іще вином і солодощами, тому ціна квитка автоматично зростає аж до 20 гривень.

Чарівну Лідію Таран добре знають глядачі телеканала «1+1». І не лише за випусками новин. Майже два роки телеведуча разом з іншими доброчинцями здійснює мрії хворих дітей.

У кінотеатрі «Україна» у Києві польський режисер Вєслав Романовський разом із командою презентував фільм «Дім архітектора Городецького».

«Людина ця — оголене сумління», так характеризувала Василя Стуса активна учасниця руху шістдесятників, літературознавець Михайлина Коцюбинська. У рік 80-річчя поета-дисидента, дух українства якого не скорила радянська влада, варто згадати, якого він роду і що змогло сформувати справжнього патріота.

Коли актриса Ада Миколаївна Роговцева погоджувалася записати для книжки «Прості речі» серію інтерв’ю, поставила єдину умову: «Ви маєте запитати мене, як народна артистка Радянського Союзу стала українською націоналісткою».

Вас зустрічав Харківський залізничний вокзал піснею «Ой прийшла весна»? А у місті, у ресторанчику навпроти Оперного театру, де і 120 років тому було кафе, слухали «Кавову кантату» Баха з ексклюзивним «Бахачіно» у руках?