Дива таки не сталося — віце–чемпіон України не зміг пробитися до квартету найкращих команд Кубка виклику. Але навіть на чужому майданчику у французькому Шоле у завершальному матчі чвертьфінальної серії молоді кияни показали зуби і вчинили гідний спротив досвідченому колективу господарів.

Національна першість сезону 2008/2009 таки принесла сюрпризи. Щоправда, розширення вищого дивізіону до 13 команд навряд чи можна назвати вдалим ходом Федерації хокею України. Надто вже великий розрив між п’ятіркою клубів центрального дивізіону й напівлюбительськими колективами сходу й заходу країни. Позитив можна знайти хіба в тому, що розгроми лідерами аутсайдерів дали можливість шанувальникам гри в регіонах побачити в дії провідні команди. Самим же фаворитам ці поїздки нічого, крім додаткових витрат, не принесли.

Після кількарічного занепаду український любительський бокс повертається на чільні позиції в Європі й світі. Жоден із найпрестижніших форумів не минає без нагород наших хлопців. Це підтверджує, що в країні добре працюють школи підготовки. Про те ж свідчить і чемпіонат України, який минулого тижня відбувся в Кривому Розі. На ринзі змагалося 180 боксерів з усіх регіонів України, а глядачі активно заповнювали Палац молоді й студентства — на фінальних боях у залі яблуку ніде було впасти.

Календар нинішнього сезону для «стріляючих лижників», крім власне перегонів, підготував випробування на міцність у вигляді частої зміни часових поясів. Почалося все з візиту до Азії на чемпіонат світу до Кореї, потім — континентальний форум на Уралі, етап Кубка світу в Канаді, повернення до Європи в Норвегію, а тепер ще й марш–кидок до Сибіру, в Ханти–Мансійськ. Не кожен організм таке витримає. Навіть лідери загального заліку останнім часом виглядають не найкращим чином. Виняток — хіба що двожильні норвежці. Які, втім, ледь не поголовно, за офіційною версією, є астматиками, що дозволяє їм вживати заборонені для інших стимулюючі препарати. Але це вже зовсім інша історія...

Повернувшись на профі–ринг після чотирирічної перерви, Кличко–старший настільки переконливо довів своє право називатися найкращим у суперважкій вазі за версією WBC, що склалося відчуття, ніби чемпіон нікуди й не йшов. Після кількох років «поневірянь» пояс знайшов свого справжнього володаря. У жовтні 2008–го Віталій відібрав титул у нігерійця Семюеля Пітера, а пізно ввечері минулої суботи відстояв його від зазіхань колишнього спаринг–партнера — кубинця Хуана Карлоса Гомеса.
Власне, й сам двобій у Штутгарті трохи нагадував тренувальний, у якому «помічник» намагається створити для головного персонажа максимум труднощів, не претендуючи на щось більше. Можливо, Гомес і хотів утнути щось героїчне, але таланту для цього забракло...

Не встигли наші вболівальники відійти від українського протистояння в 1/8 фіналу Кубка УЄФА, як у них з’явився шанс незабаром стати свідками ще одного побачення вітчизняних клубів «на Європі». Принаймні жеребкування завершальних стадій турніру, що відбулося вчора в обід у штабквартирі УЄФА у швейцарському Ньоні, виключило одночасну появу «Динамо» й «Шахтаря» в фіналі другого за рангом єврокубка.

Цими похвальними словами з пісні Володимира Висоцького можна охарактеризувати дії київських баскетболістів у позавчорашньому матчі проти «Шоле». Українська команда, програвши двома днями раніше першу зустріч дуелі у Франції, у четвер була близькою до вильоту з єврокубка. Але «вовки» на майданчику столичного «Меридіана» організували феєричний «камбек», переломивши хід двобою на свою користь.

Повторна зустріч киян і рязанців у Броварах була такою ж бойовою, як і перше побачення суперників по 1/8 фіналу «плей–оф» російської «вишки». От тільки результат виявився протилежним — гості реваншувалися за поразку днем раніше.

За своїм визначенням «плей–оф» — це матчі на вибування: хто програв, той залишає турнір. Нерідко ці зустрічі називають битвами за виживання. От тільки часом ці слова набувають прямого змісту...

Із чималої кількості змагань для шахістів–професіоналів індивідуальні чемпіонати Європи поки що не здобули великого авторитету. Принаймні в чоловіків, які надають перевагу комерційним стартам, де випадає непогана можливість заробити зайву копійчину, та й суперники рангом вищі. Цього року ювілейну, десяту за ліком, континентальну першість серед представників сильної статі приймає чорногорське місто Будва. Позмагатися на узбережжя Адріатичного моря приїхало більш як 300 учасників із 34 країн, які лише мріють про справжню славу. Утім такі гросмейстери як іспанець Франсіско Валлехо, вірменин Володимир Акопян, німець Аркадій Найдич, румун Лівіу–Дітер Нісіпяну, росіянин Олексій Дрєєв, молдованин Віктор Бологан зарекомендували себе й на більш престижних турнірах.