Менше доби знадобилося столичним правоохоронцям, щоб знайти і затримати 40річного підсудного Василя Л., який у середу ввечері спромігся втекти з­під варти із зали судових засідань Солом’янського райсуду через вікно.

Сьогодні на допит до слідчого управління столичної міліції викликано лідера ВО «Свобода» Олега Тягнибока. Статус відомого націоналіста — свідок на відкритій минулого тижня справі про групове порушення громадського порядку щодо подій, які відбулися біля стін Верховної Ради 27 квітня 2010 року. Нагадаємо, що тоді чимало політичних сил та їхніх активістів протестували проти ратифікації Харківських домовленостей Медведєва—Януковича щодо продовження перебування Чорноморського флоту РФ на території України до 2042 року. Від розлючених громадян тоді дісталося «на горіхи» й правоохоронцям (натовп ледь не прорвав їхні лави), але нині «під роздачу» міліції потрапили лише «свободівці».

Позавчора під вечір Парламентська Асамблея Ради Європи таки схвалила резолюцію про вшанування пам’яті загиблих у результаті голоду 1932—1933 років в Україні та інших республіках колишнього Радянського Союзу. «За» проголосував 81 депутат, «проти» — 4, утрималися — 3. Асамблея вшанувала пам’ять загиблих від голоду і засудила жорстоку політику сталінського режиму. При цьому депутати закликали країни колишнього СРСР відкрити свої архіви, а істориків — здійснювати спільні дослідницькі програми.

Учора Парламентська Асамблея Ради Європи розглядала доповідь щодо голоду на початку минулого століття на території колишнього СРСР і мала ухвалити відповідну резолюцію. Серед депутатів Асамблеї ще напередодні не було єдиної думки щодо того, чи варто визнавати Голодомор в Україні геноцидом українського народу. До основної доповіді щодо Голодомору, підготовленої Президентом ПАРЄ Мевлютом Чавушоглу, додали ще й радикальні доповнення, напрацьовані юридичною комісією Асамблеї, повідомляє «Німецька хвиля». Зміни торкнулися навіть назви документа, який пропонують назвати «Вшанування пам’яті жертв Голодомору в Україні та великого голоду в Казахстані та інших регіонах колишнього Радянського Союзу».

Позавчора українські убозівці відправили назад у Росію одного з найавторитетніших російських злодіїв у законі Аслана Усояна, на прізвисько «Дід Хасан». Як повідомили «УМ» у Департаменті зв’язків із громадськістю МВС, злодію заборонено в’їзд на територію України на найближчі п’ять років. За словами заступника начальника ГУБОЗ МВС Володимира Міщенкова, Діда Хасана убозівці затримали ще в понеділок — близько 23–ї години у VIP–залі міжнародного аеропорту «Бориспіль» одразу по його прильоту з Москви. Формальним приводом для затримання стала спроба в’їхати в Україну за підробленими документами.

Сьогодні Парламентська Асамблея Ради Європи розгляне проект доповіді щодо Голодомору в Україні 1932—1933 рр., підготовлений Президентом ПАРЄ Мевлютом Чавушоглу. Для патріотичних сил України важливим є європейське визнання Голодомору геноцидом українського народу, що постійно заперечує Росія. Ще два тижні тому стало відомо, що ПАРЄ, швидше за все, підтримає варіант доповіді, яким Великий голод на території Росії, Білорусі, Казахстану та України визнають злочином сталінського режиму. Що повністю влаштовує російську сторону.

Навколо проблеми подолання корупційної гідри в Україні за роки незалежності зламано чимало словесних «списів», натомість украй мало зрубаних голів. Тоді як сама проблема корупції вже є перезрілою для України. Про масштабність цього явища свідчать як численні соцопитування (86% українців вважають корупцію дуже поширеною в нашій державі), так і «корупційні рейтинги» міжнародних організацій (за даними «Трансперенсі Інтернешнл», у 2009 році за рівнем корупції Україна скотилася на 146–те місце з–посеред 180 країн світу й ділить його з Росією, Камеруном, Еквадором, Кенією, Сьєрра–Леоне та Зімбабве). І це при тому, що у 2003 році Україна посідала 102–гу сходинку цього рейтингу.

Боротьбу з корупцією оголосили всі нові країни Східної Європи та Центральної Азії, що постали на руїнах СРСР. Утім у кожної держави тут своя «рецептура», так само як і рівень поступу. За останні роки вражаючого антикорупційного ефекту досягла лише одна з них — Грузія. За даними тієї ж «Трансперенсі Інтернешнл», ця кавказька країна зробила неабиякий стрибок у рейтингу за шість років реформ: піднялася зі 124–го місця на 67–ме, а її рівень корупції відповідає рівню країн Євросоюзу. То чи є прийнятним антикорупційний досвід Грузії для України? З’ясувати це на минулому тижні під час засідання «круглого столу» намагалися українські та грузинські фахівці та експерти. Шкода, що чимало запрошених на захід вітчизняних посадовців із РНБО, Кабміну, ГоловКРУ, відповідних комітетів ВР захід проігнорували.

Проблема хабарництва, очевидно, не дає спокійно спати новій владі. Принаймні на такі думки наштовхують події останніх двох днів — перше засідання Національного антикорупційного комітету на чолі з Президентом Януковичем, яке відбулося позавчора, та вчорашня розширена колегія МВС. Обидва заходи пройшли під гаслом «Корупції — ні!». Утім хочеться сподіватися, що учасники нарад від слів одразу перейдуть до діла. Наразі не викликає сумнівів бажання влади не стільки подолати, як притиснути побутову корупцію (останнім часом у країні почастішали факти затримання «на гарячому» простих чиновників, правоохоронців та суддів). Але так звана елітарна корупція практично не згадується нинішніми можновладцями, хіба що стосовно попередньої влади.

Невдовзі кожен психічно врівноважений українець, що не має судимості, може отримати право володіти травматичною зброєю. Адже на минулому тижні Верховна Рада переважною більшістю голосів прийняла в першому читанні проект Закону «Про обіг зброї невійськового призначення». Один з авторів законопроекту, член депутатської групи «За Україну!» Володимир Мойсик у коментарі «УМ» зазначив, що його здивувала кількість нардепів, які підтримали законопроект — аж 318 голосів! «Це засвідчує готовність суспільства до ухвалення закону в цілому, адже народні депутати є представниками народу в парламенті, — вважає Володимир Романович. — Тим більше що норми законопроекту спрямовані, перш за все, на гарантування конституційного права громадян України на захист свого життя, здоров’я і власності та охорону громадського порядку, усунення формальних перешкод у придбанні ними зброї самозахисту».

Натомість вражаюча підтримка «збройного» законопроекту стурбувала МВС, яке вже за тиждень заявило про свої «п’ять копійок» щодо перспектив озброєння українців — тобто про 50 поправок до майбутнього закону.

На другий день після виходу з відпустки легендарний слідчий Генпрокуратури з особливо важливих справ Галина Климович, яка тривалий час очолювала слідчу групу у справі про отруєння Віктора Ющенка, подала Генпрокурору рапорт про відставку. Про це «УМ» повідомив речник ГПУ Юрій Бойченко.