Геноцид чи ні?

Учора Парламентська Асамблея Ради Європи розглядала доповідь щодо голоду на початку минулого століття на території колишнього СРСР і мала ухвалити відповідну резолюцію. Серед депутатів Асамблеї ще напередодні не було єдиної думки щодо того, чи варто визнавати Голодомор в Україні геноцидом українського народу. До основної доповіді щодо Голодомору, підготовленої Президентом ПАРЄ Мевлютом Чавушоглу, додали ще й радикальні доповнення, напрацьовані юридичною комісією Асамблеї, повідомляє «Німецька хвиля». Зміни торкнулися навіть назви документа, який пропонують назвати «Вшанування пам’яті жертв Голодомору в Україні та великого голоду в Казахстані та інших регіонах колишнього Радянського Союзу».

Але найбільш сильною позицією допов­нення є пропозиція змінити 5–й параграф резолюції. Зокрема пропонується фразу «Ці трагічні події називають Голодомором та визнані українським законом актом геноциду проти українців» записати так: «Ці трагічні події називають Голодомором та мають бути визнані актом геноциду проти українців». Натомість у своїй доповіді Президент ПАРЄ пояснив, що Асамблея не може стати на той чи інший бік дискусії, яка точиться з цього питання, а також інтерпретувати історичні факти. Втім на момент здачі цього номера «УМ» рішення ПАРЄ ще залишалося невідомим.

Нагадаємо, що хмизу у вогонь підлив у вівторок Президент Янукович, який під оплески російської делегації заявив у Страсбурзі, що визнавати Голодомор 1930–х років минулого століття геноцидом українців буде несправедливим і неправильним стосовно інших народів колишнього СРСР. Депутат Європарламенту від Литви Леонідас Донскіс, коментуючи заяву Януковича, сказав, що, швидше за все, це той випадок, коли Президент став заручником свого оточення. Водночас, на його думку, українці можуть не сприйняти таких компромісів, коли йдеться про історичну та моральну правду.

Натомість до доповіді Президента ПАРЄ підготувалися й головні опоненти україн­ської сторони в питанні Голодомору — росіяни. Делегації  РФ не сподобалося англомовне повідомлення на сайті ПАРЄ про відповідь Януковича на одне із запитань щодо того, чи вважає він геноцидом Голодомор в Україні. Росіяни вимагали виправити скандальне «перекручування» слів українського Президента. Мовляв, Янукович не говорив, що «його уряд не може дати відповідь на запитання, чи був голодомор геноцидом українського народу», а навпаки. Росіян турбувало, що напередодні обговорення причин Великого голоду окремі депутати ПАРЄ можуть прочитати «не вірний» переклад англійською, і це вплине на їхню позицію, а відтак — і на ухвалення резолюції.

ДО РЕЧІ

Суддею Європейського суду з прав людини за квотою України ПАРЄ обрала юриста — 36–річну Ганну Юдківську. Її обрали вже у першому раунді, адже пані Юдківська набрала абсолютну більшість голосів із числа 210 делегатів ПАРЄ — 117. За її головного конкурента депутата від Партії регіонів, екс–міністра юстиції Сергія Головатого проголосувало 77 делегатів, а за третього кандидата — Станіслава Шевчука — лише 16. Ганну Юдківську обрано суддею від України на шість років, але після набуття чинності Протоколу 14 до Конвенції з прав людини її мандат буде розширено до дев’яти років. Пані Юдківська, в минулому адвокат Печерської колегії адвокатів, працювала юристом у Європейському суді з прав людини, а з 2009 року — радник уповноваженого Ради Європи з прав людини.

Нагадаємо, що посада судді Європейського суду від України була вакантною майже три роки. Це було порушенням зобов’язань України перед Радою Європи, у зв’язку з чим навіть лунали пропозиції позбавити Україну права голосу. Затягування відбулося через бажання пана Головатого стати європейським суддею Європейського суду, його кандидатура то проходила, то не проходила національний конкурс. ЗМІ припускали, що саме через це бажання пан Головатий у 2007 році перейшов на бік «антикризової» коаліції Януковича (раніше він устиг побувати і в БЮТ, і в «Нашій Україні»). Як бачимо, підтримка перебіжчика «регіоналами» для делегатів ПАРЄ виявилася нічого не вартою.