20 рокiв тому я щасливо передплатив дочцi–старшокласницi «Україну молоду». Вже онуки досягають повнолiття, але «УМ» всi цi роки зi мною. Газета — для розуму, душi i серця.

Знову в Українi приблудними аферистами–iлюзiонiстами, що прилипли до неї, як тi п’явки, дiється вистава, котру вони для заспокоєння не дуже розумних мiсцевих тубiльцiв пiдло й нахабно величають парламентськими виборами.

Зграя українофобiв та антидержавна орда «тушок» взялися антиконстуцiйними, шахрайськими методами нищити українську мову як основу iснування незалежної держави. Такої ганьби, яку вчинили 248 навiжених холуїв, не знала ще iсторiя української землi.

Запевняння можновладців, що життя українцiв покращиться, обертаються зубожінням українців і примноженням статків можновладців та їхнiх сімей на тлі свідомого нищення всього українського — мови, історії, духовності...

Недавно (розпочалися ж вибори) «Українська правда» надрукувала, а одна зі львiвських протимошенкiвських газет передрукувала вiдкритий лист Дмитра Павличка до екс–Президента України пiд назвою «Пане Ющенку, не встрявайте у виборчу кампанiю!».

Інформую вас про те, що «Укрпошта» не виконує свої зобов’язання перед вами i мною щодо доставки кореспонденцiї до моєї поштової скриньки.

Президент таки підписав мовний закон, тепер російська мова «у законі» і фактично прирівняна до української, хоча «регіонали» кажуть, що зробили нам велику поступку, зберігши за українською мовою назву державної. Назви та ярлики вони клеять на фасад держави, аби вона привабливо виглядала для зовнішнього світу.

Людству вiдомий випадок, коли двоє трирiчних дiвчаток заблукали у джунглях Iндiї i потрапили пiд опiку вовчицi. У свої чотирнадцять рокiв дiвчатка ходили лише на чотирьох, спали лише вдень, не знали жодного людського слова, їли тiльки сире м’ясо. І людськi дiти померли «вовчицями».