Південь України традиційно вважають «червоним поясом», що підперезує політичну карту країни. Херсонщина ж, крім слави батьківщини солодких кавунів і помідорів, відома ще й як місце партійних номенклатурників. Саме сюди поближче до моря у радянські часи «списували» російських секретарів обкомів. Стара компартійна номенклатура досі займає керівні позиції у цих краях. Тому для створення націонал-патріотичного об'єднання на Херсонщині потрібен не лише запал, а й колосальний досвід.

Сто п'ятдесят навчальних та наукових установ Херсонської області отримали від блоку «Наша Україна» збірку творів Василя Стуса «Палімпсест». Упорядники видання — син поета Дмитро Стус, народний депутат України, заступник голови Української народної партії В'ячеслав Кириленко та лідер фракції «Наша Україна» у Херсонській міській раді Андрій Бабич — презентували книгу в Херсонському державному педагогічному університеті та в обласній бібліотеці імені Олеся Гончара. 432-сторінкова збірка творів Стуса видана за сприяння Катерини та Віктора Ющенків. «Палімпсест» має також надійти в усі районні бібліотеки Херсонщини.

Голова Чернігівської обласної організації Народного руху України Віктор Лабазов у політиці «вариться» більше 15 років. Нещодавно він ще й очолив організаційний комітет зi створення Чернігівського осередку всеукраїнської громадської організації «За Україну! За Ющенка!». Тому до нього «УМ» звернулась як до компетентної людини й «ветерана» політичних баталій з проханням розповісти про ситуацію в регіоні.

Зазвичай лікування починається з консультації лікаря. Потім він, відповідно до хвороби, призначає заходи для боротьби з нею. Анатолій Пилипович Артемчук спілкування з пацієнтами розпочинає з, так би мовити, зовнішнього огляду. Згодом, у визначений день, збирає їх (це здебільшого діти молодшого й старшого шкільного віку).
Кожний сеанс — це цікава вистава, де актори — діти. А він — Анатолій Пилипович Артемчук — людина, котра знає, як з підопічного виплекати талановиту особистість. Він схожий на Дідуся Мороза, що приніс у своїй торбинці найцінніший з усіх подарунків — здоров'я.

Півтора року тому «Україна молода» повідомляла про дикий випадок, який стався в аеропорту Херсона. Тоді, нагадаємо, під час огляду багажу в літаку, що прибув із Єгипту, представники ветслужби знайшли 14 великих білих папуг. Їх без необхідних супровідних документів прихопили додому «на сувеніри» пілоти лайнера. Тоді ветеринари, побоюючись, що птахи можуть бути носіями небезпечних інфекцій, над подальшою долею «нелегалів» довго голову не ламали: з благословіння керівництва ветслужби птахів облили бензином і... спалили живцем просто в клітці.

Запорізькі сільгоспвиробники шоковані звісткою з парламенту: 19 лютого депутати не ухвалили закон про визнання Запорізької області зоною стихійного лиха, відтак очікуваного відшкодування збитків не буде. Лише 159 законодавців визнали очевидне. Навіть запорізький висуванець соціал-демократ об'єднаний Ярослав Сухий не підтримав земляків, фактично вдаривши по руці, простягненій по допомогу. Мало тішить запоріжців та обставина, що «з носом» лишилися також постраждалі від стихії Херсонська і Тернопільська області.

В українського комбайна, можливо, скоро з'явиться другий шанс. Принаймні у нього з'явився високий покровитель в особі громадянського зятя Леоніда Кучми Віктора Пінчука. Як повідомляє «Інтерфакс-Україна», власник Науково-виробничої інвестиційної групи «Інтерпайп» поставив головою ВАТ «Херсонські комбайни» першого заступника керівника НВІ Максима Басова. Тепер до складу наглядової ради херсонського комбайнобудівного заводу входять два представники «Інтерпайпу», що є акціонером ВАТ «Лізингова компанія «Украгромашінвест» (власника 50 відсотків акцій заводу).

З давніх, ще княжих, часів українські мистецькі здобутки полишили помітний слід у європейському культурному середовищі. Сторінки європейської історії закарбували імена Аліпія Печерського, Андрія Русина, придворного маляра польського короля Ягайла (XV століття), художників XVIII століття Дмитра Левицького, Володимира Боровиковського, наших майже сучасників киян Казимира Малевича та Олександри Екстер, харків'янина Володимира Татліна, херсонця Давида Бурлюка...
Але жоден з українських митців не зробив вагомішого внеску у світову художню культуру, ніж Олександр Архипенко (1887—1964).