Судове засідання за скаргою міністра закордонних справ Бориса Тарасюка мало розпочатися в Шевченкiвському райсудi в обід. Борис Іванович, нагадаємо, оскаржував постанову парламенту про звільнення з посади. Міністр побачив у рішенні Верховної Ради низку порушень. Відтак учора очікувалося прийняття судової ухвали вже по суті.

Антикризова коаліція таки домоглася свого: вона прийняла рішення, яке можна вважати напіввідставкою Юрія Луценка. Сталося це з подачі парламентської комісії з розслідування корупції в органах внутрішніх справ, яку очолює скандальний «регіонал» Володимир Сівкович. Колишній «гебіст» зачитав з трибуни ВРУ звіт комісії, і парламент 232 голосами прийняв постанову, якою фактично підписався під озвученими звинуваченнями. «За» проголосували «регіонали», комуністи і — що найприкріше — 18 БЮТівців. Саме їхні голоси стали вирішальними...

Міністру молоді, сім'ї та спорту Юрію Павленку проти волі довелося працювати в уряді Януковича більш аніж місяць. Він давно написав заяву про звільнення з посади у зв'язку з переходом його політичної сили — «Нашої України» — в опозицію. Однак тільки вчора Верховна Рада відставила міністра, задовольнивши його рапорт 241 «за».

Юрій Віталійович, певне, найдотепніший міністр внутрішніх справ за всю історію України. І навіть рішення Печерського суду, який у понеділок виявив за Луценком корупційні діяння, він прокоментував жартом (у якому, втім, вистачає й гіркоти). «Сьогодні є великий день для органів прокуратури, — зазначив в ефірі програми «Епіцентр» на каналі «1+1» Юрій Луценко, — ці люди не зуміли довести вину Щербаня, не захотіли довести вину Бакая, не зуміли довести вину інших загальновідомих «діячів»... Зате вони знайшли найбільш високопосадового корупціонера: це міністр внутрішніх справ Юрій Луценко, який одному підполковнику достроково присвоїв звання полковника; це Луценко, який вручив (не подарував, а вручив!) для використання два пістолети. Нарешті знайдено кубло, воно перед вами».

Влаштовувати святкування Майдану в той час, коли в суспільстві суттєво понизилась довіра до «помаранчевих» політиків, — справа вельми невдячна. Не дивно, що жодна з політичних сил, які активно проявили себе два роки тому у вуличних акціях, зрештою не взялася за це діло. Бо, як пояснюють тепер, річниця Майдану — це свято людей, а не політиків, тому нехай люди святкують без політиків.

Хоч «Наша Україна» знову продемонструвала одну зі своїх найвідчутніших рис — важкість у прийнятті відповідальних рішень, — усе ж позавчорашнє засідання політради у багатьох викликає оптимізм. Ключовим питанням порядку денного, нагадаємо, було обрання керівних органів НСНУ — президії, голови політради, керівника виконкому. Однак заповнити ці вакансії рада не змогла. Бо навіть Олександр Ропотенко, обраний керівником виконкому замість Миколи Катеринчука, не має повноцінної регалії і наразі обмежиться статусом «в.о.». Перш ніж вибрати собі керівництво партія вирішила провести в регіонах конференції.

Антищербанівські акції, набравши розгону на Сумщині — в області, де колись «губернаторствував» Володимир Петрович, — перекинулися до столиці. Тут, біля будівлі Генеральної прокуратури, вчора пройшла яскрава акція прибічників «посадки» Щербаня. Її організаторами виступила організація «Антикримінальний вибір». Одним із лідерів «Антикримінального вибору», нагадаємо, є брат міністра внутрішніх справ Сергій Луценко. З-поміж іншого демонстранти принесли на вулицю Різницьку обіцяного «сракожаба» — скульптуру жаби з людськими сідницями, яка символізує недолугість української Генпрокуратури.

Отже, «Наша Україна» на своєму з'їзді ініціюватиме перегляд політичної реформи. Учора голова програмного передз'їздового комітету Ігор Жданов уточнив, що йдеться про подання до Конституційного Суду з метою скасувати рішення Верховної Ради, прийняте 8 грудня 2004 року.

Конституційна реформа одразу після набуття нею чинності не піддавалася ретельному аналізу. Насамперед тому, що майже всі кути у владній конструкції зайняли «помаранчеві» політики, тож і про всілякі контрасигнації та війну повноважень ніхто не переймався. Зараз же, коли значна частина влади опинилася в руках опонентів, нагору пнуться конфлікти.

Мабуть, дарма Юлія Тимошенко так ревно домагається розпуску парламенту і призначення нових виборів. Адже у випадку проведення нових «великих перегонів» її блок набрав би на 2% менше, аніж весною цього року, — 20,2% виборців. Насправді різниця не надто велика (з урахуванням похибки), але значно показовішим є те, що більшість у Раді однаково взяли б «регіонали». За них свої голоси нині віддали б 35,9% виборців. Із таким результатом вони могли би творити навіть одноосібну більшість. Адже спільний здобуток БЮТ, «Нашої України» (8,4%) та Компартії (4,6%) не дотягує до рейтингу наразі найпопулярнішої політичної сили. А інші блоки й партії 3-відсотковий бар'єр до ВР не подолали б узагалі.