...Галина Кирилівна досі пам’ятає той день, коли забрали Яшу. Випроводжаючи 14–річного сина в школу, навіть не підозрювала, що чекати його додому доведеться впродовж багатьох років. Яшу забрали просто з уроку англійської. Батькові, який працював у школі, навіть нічого не сказали. Коли він дізнався і вибіг на вулицю, міліцейська машина вже поїхала. Перше побачення з сином батьки отримали аж через два роки. Вже після судового процесу, який закінчився для хлопця найтяжчим, як для неповнолітнього, покаранням — 15 роками позбавлення волі за вбивство дев’ятирічної Яни Попович. Коли в 2005 році заарештують «пологівського» маніяка Сергія Ткача, він, зокрема, візьме на себе й це вбивство.

За рік дії посилених штрафів для водіїв за порушення Правил дорожнього руху ситуацію на українських дорогах навряд чи можна назвати безпроблемною. Чиновники звітують про зменшення кількості загибелі людей у ДТП, збільшення надходжень до бюждету й ратують за посилення вже посиленого українським парламентом 24 вересня минулого року покарання за порушення ПДР. Утім якщо після ухвалення Верховною Радою Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» чимало розмов було про неминуче зростання хабарництва на дорогах, то нині мало хто вголос наважується заявити про те, скільки ж доводиться дати «на лапу». Адже значно легше на місці «домовитися» з інспектором, віддавши у кілька разів меншу суму, ніж бігати по інстанціях, шукаючи, де треба сплатити значно більше, зате «по закону».

Якщо для водіїв 17 листопада у календарі — «чорний день», то даішники можуть сміливо вважати його ледь не своїм професійним святом. У Департаменті Державтоінспекції (ДАІ) Міністерства внутрішніх справ України не забули про річницю запровадження підвищених штрафів та поспішили оприлюднити «приємну оку» інформацію про пов’язані з цим успіхи і здобутки. Громадськості пропонують позитив у вигляді зменшення смертності і травматизму на дорогах, водночас усіляко уникають розмов про фінансові вигоди від введення «вдосконаленої» системи покарання водіїв. Мовляв, заробляє держава, ДАІ лише контролює.

Минулої п’ятниці в інтерв’ю «УМ» народний депутат Григорій Омельченко повідомив про бездіяльність Генпрокуратури у питанні притягнення до відповідальності міністра внутрішніх справ Юрія Луценка за розголошення таємниці зґвалтованих дітей Олени Полюхович. Із відповідною заявою про злочин, скоєний міністром, до Генпрокурора ще 22 жовтня звернулася мати постраждалих дітей, своє звернення 23 жовтня направив і депутат Омельченко.

Уже більше місяця ГУБОЗ МВС перевіряє наявність дипломів про вищу освіту в керівників центральних органів виконавчої влади і місцевого самоврядування. Поштовхом до запровадження подібного «чистилища» послугував інцидент із паном Кислинським, звільненим із посади заступника голови СБУ через використання фальсифікованого документа про вищу освіту. Про бізнес на підроблених дипломах, водійських правах, будь–яких посвідченнях знають чи не мільйони українців. Але найбільш у око впадають інциденти з людьми відомими, з владними повноваженнями, котрі все це здобули нечесно.

Коли розгорівся скандал із дипломом Андрія Кислинського, одразу кілька депутатів Могилів–Подільської міськради офіційно звернулись до міського голови з вимогою перевірити справжність документів про освіту людей, які займають відповідальні посади в комунальних службах. Михайло Саволюк, який нині очолює місто, відреагував на ініціативу відразу. Він не тільки видав розпорядження, яким створив комісію для перевірки, а й сам подав приклад, виставивши на інтернет–сайті свої дипломи.

Вливання іноземних інвестицій в українську економіку за всі роки незалежності так і не вийшли на рівень, який би відповідав потужностям нашої держави. Найчастіше закордонний бізнес лякають непрозорі схеми, корумпована судова система, відсутність гарантій, що вкладені кошти не зникнуть безслідно ще на початку роботи. Історія представника відомої австрійської будівельної кампанії — яскрава ілюстрація до теми «Чому іноземці не хочуть інвестувати в Україну».

Охоплена епідемією страху за власне здоров’я, Україна якось ураз забула про те, що останнім часом було в центрі уваги суспільства. Це й справа Лозинського, й затримання Пукача, і справа педофілів. Повернутися до останньої з них ми вирішили не для того, щоб укотре полоскотати нерви вразливого обивателя. А щоб зробити його грамотним у юридичних нюансах. Адже ця справа — класичний приклад того, як права юридично не підкованого українця можуть потуратися юридично безграмотними правоохоронцями. Недарма народний депутат Григорій Омельченко каже, що на основі цієї справи зробить посібник для учнів Академії внутрішніх справ, аби подібного в Україні більше не було...

Останні ініціативи Івано–Франківського міського суду, спрямовані на те, аби встановити, за словами його керівництва, «відкрите, доступне, справедливе й ефективне судочинство», насправді виявилися дуже сміливими кроками. «Люди нині відчувають глуху неприязнь до влади, судової зокрема, — зазначив «УМ» голова міського суду Андрій Малєєв, — тому ми пробуємо налагодити взаєморозуміння тими способами, які нам видаються можливими».