Минулої п’ятниці в інтерв’ю «УМ» народний депутат Григорій Омельченко повідомив про бездіяльність Генпрокуратури у питанні притягнення до відповідальності міністра внутрішніх справ Юрія Луценка за розголошення таємниці зґвалтованих дітей Олени Полюхович. Із відповідною заявою про злочин, скоєний міністром, до Генпрокурора ще 22 жовтня звернулася мати постраждалих дітей, своє звернення 23 жовтня направив і депутат Омельченко.
«Якщо є заява про вчинення злочину, закон передбачає максимум 10 днів, щоб порушити справу або відмовити. Заступник Генпрокурора Пшонка... відповідає: у зв’язку з неможливістю перевірки зазначених питань у десятиденний термін розгляд депутатського звернення продовжено до 30 днів, — розповів «УМ» Григорій Омельченко. — Тут, будь ласка, поставте три крапки. Бо які ще потрібні докази, коли вся Україна чула те, що сказав Луценко на прес–конференції? Розслідувати цю кримінальну справу можна максимум за півмісяця!»
Уже після цієї розмови депутат особисто доставив на Різницьку чергове своє звернення на ім’я пана Пшонки, яке зареєстрував у секторі вхідної кореспонденції секретаріату ГПУ. У цьому зверненні, копія якого є в розпорядженні «УМ», Григорій Омелянович вважає, що така бездіяльність Генпрокурора Олександра Медведька та його заступника Віктора Пшонки засвідчує, що при розгляді заяви пані Полюхович про злочин, скоєний встановленою особою (міністром Луценком), керманичі ГПУ «керувалися не вимогами КПК, а політичною доцільністю у зв’язку з президентськими виборами». Адже отримавши заяву матері та звернення депутата, керманичі ГПУ повинні були, згідно з КПК, у триденний строк або порушити кримінальну справу проти Луценка, або відмовити в її порушенні. Якщо ж заява про злочин потребувала перевірки, її мали здійснити у десятиденний строк.
Натомість пан Пшонка у спробі затягнути процес розгляду заяви і звернення про злочин посилається чомусь не на КПК, а на Закон «Про статус народного депутата», що, на думку Омельченка, є не лише юридично неграмотним, а й вказує на ознаки посадового злочину. Тому депутат вимагає від заступника Генпрокурора невідкладно порушити справу проти Луценка. Пан Омельченко також попереджає, що «у випадку подальшого порушення вимог чинного законодавства», він порушуватиме на сесії ВР питання відставки Генпрокурора Медведька та звільнення його заступника Пшонки із посади із подальшим порушенням проти останнього кримінальної справи за скоєння посадового злочину.
Через тиждень після свого призначення на посаду Генерального прокурора Юрій Луценко відвідав камеру №158 у Лук’янівському СІЗО (площею у дев’ять метрів квадратних), в якій він «відсидів» майже півтора року в часи режиму Януковича. >>
Чотири роки тому 18-річний Артур Самарін виїхав з України до Америки за програмою «Робота та подорож». У рідний Херсон хлопець повертатися не планував, тому склав свій хитромудрий план втілення в життя своєї «американської мрії». >>
Законопроект «Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України щодо забезпечення засудженим за особливо тяжкі злочини права на правосудний вирок» уже давно готовий до другого читання у сесійній залі Верховної Ради України. Але вже кілька місяців у народних обранців руки не доходять до того, щоб поставити його на вирішальне голосування. Незважаючи на те, що Європейський суд з прав людини послідовно виносить рішення не на користь держави Україна, за які, до того ж, розплачуються не судді, а ми, платники податків. >>
Суддя Ірина Курбатова більше двох годин читала текст вироку активісту Юрію Павленку (на прізвисько «Хорт»). У результаті, за «організацію та участь у масових заворушеннях під Вінницькою ОДА 6 грудня 2014 року» майданівець Павленко отримав чотири роки й шість місяців позбавлення волі. Він також має компенсувати судові витрати — 10 тис. грн. >>
