Наш вітчизняний безлад триває так довго і безпросвітно, що невміння облаштувати в межах країни нормальне життя автоматично породило розмови та дискусії про ментальну нездатність українців мати власну державу в принципі. Російські політики навіть спробували запевнити світ у тому, що проект під назвою «Україна» — історична випадковість, про яку невдовзі вже всі забудуть. Але чи так це насправді? Чи існує в природі ідея, яка пробудила б в українцях інстинкт національного самозбереження і здатність до колективного мислення? Про це в інтерв’ю «УМ» розповів кандидат філософських наук, відомий харківський історик Ігор Рассоха.

«Помаранчева» революція на київському Майдані певною мірою сприяла переоцінці персони столичного голови. Мало–помалу склався міф про те, що київський правитель (ким би він не був) мав реальну можливість впливати на події. Омельченко, мовляв, був «хорошим» і повівся мудро, бо вже не намагався «навести лад» у той спосіб, у який він робив це в 2001–му — під час «України без Кучми». Я суджу про цей міф із запитань, які колеги з інших видань ставлять експертам: як проявить себе Черновецький у випадку, якщо в столиці після президентських виборів почнеться друга революція? На чиєму він тоді буде боці? Відповідаю замість політологів: на своєму. Безумовно, кандидати в президенти це прекрасно розуміють. Але все одно заграватимуть із Черновецьким, бо київський плацдарм є для них надзвичайно важливим, а Черновецький його диригент. Тішить те, що, на думку опитаних «Україною молодою» коментаторів, після виборів Льоні–«Космосу» буде непереливки: переможець і переможені в той чи інший спосіб поквитаються з ним за подвійну чи навіть потрійну гру.

Українцям доведеться у жовтні готувати не тільки осінній гардероб, а й додаткові гривні на харчі — «на старті» традиційна хвиля подорожчання продуктів. Разом зі звичним підвищенням цін на молочну продукцію додадуть у ціні яйця, овочі–фрукти, солодощі та крупи, дорогими лишатимуться цукор і м’ясо. Цінові «сюрпризи» може підкинути не тільки осінній сезон, а й коливання долара. А ще, переконані фахівці, вартість української ковбаси залежить і від... наближення виборів та «політично–продуктових» розкладів.

До останньої рамки–металошукача — на самому вході до урядової зали засідань — вчора несміливо підходили кремезні дядьки у чорних мундирах з геометричними нашивками золотистого кольору на рукавах. «Портовики?» — звіряючи прізвища зі списком, щоразу уточнював охоронець. Останнє засідання уряду Прем’єр–міністр також вирішила зробити відкритим і тематичним. Головним месиджем Юлії Тимошенко, з яким вона вийшла до телекамер, було показати, як завзято та наполегливо керівник Кабміну бореться із корупцією та утисками державних інтересів у сфері морських перевезнь. Утім планованого фурору не вийшло: помічники підготували Тимошенко тези, які розбивали... навіть члени її уряду.

Ювіляр тижня: Савелій Крамаров.
75 років від дня народження знаменитого російського радянського кіноактора–коміка

Трохи більш як за два тижні почнеться висування кандидатів на пост Президента. Претенденти матимуть можливість подати документи до 9 листопада. Після того будуть змушені почекати до п’яти днів, упродовж яких Центральна виборча комісія має ухвалити рішення про реєстрацію. Остаточний перелік кандидатів стане відомий 13 листопада.

— Президентські вибори зараз нагадують кастинг тих, хто більше запропонує, — каже політолог, директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов. — Кандидати, які так активно піаряться, не працюють у логіці національного, історичного, ідеологічного проектування. «Почути кожного», прохання допомоги в питанні знищення корупції, розповісти про свавілля чиновників — це все не логіка майбутнього Президента. Кандидат у президенти має знати, як розв’язувати ті чи інші проблеми, а не просити поради у виборців.