Нежитєвий переполох

Через складну ситуацію з туберкулінодіагностикою українські медики зараз прискіпливо розглядають кожний випадок масового захворювання серед учнів шкіл чи вихованців інтернатів. Про всяк випадок — а раптом це не просто ГРВІ, а бурхлива реакція організму на пробу Манту. Втім у більшості випадків у дітей виявляють звичайнісіньку застуду, наголошує заступник начальника управління охорони здоров'я Херсонської облдержадміністрації Андрій Пасіка.

Вже сурми грають відбій

Вже сурми грають відбій

Не знаю, як кому, але мені шкода завершувати наш літературний конкурс. Дехто вважав, що він трохи нудний, дехто — що в ньому мало власне кулінарної тематики, а більше літературної. А мені подобалося поринати у світ літературних героїв і разом із Кайдашевою сім'єю «снідати», обідати, чи «готувати» плачинду за старовинним рецептом, чи ковтати слинку, читаючи Гашекового «Швейка». Наші читачі показали обізнаність не лише в українській літературі, а й у світовій взагалі. Які лишень цитати вони не надсилали, який діапазон літературних уподобань проявився у їхніх листах. Можливо (хочеться на це сподіватися), дехто з читачів, переглянувши сторінки з нашим конкурсом, прилучиться через кулінарію до белетристики, дехто розширить свої літературні вподобання, а ще хтось порине у світ не лише прекрасного, а й смачного.

Дивна застуда

Деякі симптоми, які спостерігалися в дітей (блювота й висипи на тілі), мало асоціювалися з гострою респіраторною вірусною інфекцією — офіційним діагнозом, поставленим працівниками Великоолександрівської центральної районної лікарні. Тож звістка про те, що в Калінінській школі-інтернаті № 1 захворіли майже 90 відсотків усіх вихованців, швидко облетіла Херсонську область, обростаючи різними версіями щодо причини масової госпіталізації 88 людей. Особливо зважаючи на те, що афішувати випадок медики не квапились...

Олександр Єльяшкевич: Вірус Кучми — як наркотик. Багато призвичаїлося, а відвикання йде з «ломками»

Олександр Єльяшкевич: Вірус Кучми — як наркотик. Багато призвичаїлося, а відвикання йде з «ломками»

Майже чотири роки тому Олександр Єльяшкевич отримав політичний притулок у Сполучених Штатах. Одразу після парламентських виборів-2002 він виїхав з України, побоюючись за своє життя. У 2000-му на нього напали, Єльяшкевич одержав важкі травми голови. Опозиціонер звинуватив у організації нападу Леоніда Кучму, а невдовзі на підтвердження цієї версії з'явилися й плівки Мельниченка. На одному із записів голоси, схожі на мову Кучми та голови СБУ Деркача, обговорювали те, як би «добити» Єльяшкевича.
Після трьох із половиною років вимушеної еміграції Олександр Сергійович повернувся разом зі своїм напарником Миколою Мельниченком в Україну. Нині Єльяшкевич працює секретарем у Громадській раді з питань забезпечення реалізації виборчих прав громадян. Він має свій кабінет у секретаріаті Президента, хоча й працює там на громадських засадах. Нашу розмову ми почали саме з виборів.
Коли мова зайшла про Мельниченка, голос Олександра Сергійовича підвищився, а мовлення — пришвидшилося. Він неохоче розповідає про екс-майора та останні події в «касетному скандалі». Зокрема, про новий виток «тейпгейту» — записи, на яких Мельниченко сам зізнається, що задовго до оприлюднення «плівок» про «писання» Кучми знали лідер СПУ Мороз і тодішній глава РНБО Марчук. Єльяшкевич закликає не відволікатися на ці скандали і каже, що головне — це зміст записів, що викривають екс-Президента та його оточення.

Мода на українське

На недавній виставці у Києві, де сумчани трималися гурту, обласний голова Сумщини Ніна Гаркава зовсім по-жіночому поділилася: «Ловлю себе на тому, що із задоволенням носила б український одяг»... Ще перед прийняттям Україною незалежності довелося побувати на річниці Запорізької Січі, де жінки кожної області — а приїхала на Запоріжжя вся Україна — одяглися у свої місцеві вишиванки. Майстрині визначали на око: це Полісся, це Буковина, це Іванофранківщина... І мені було приємно, що збереглася полтавська вишиванка, пошита та вигаптувана ще молодою моєю бабусею, і вона вплітається в суцвіття неповторних візерунків...

Мандат від тюрми не врятує

Мандат від тюрми не врятує

Виправлене гасло на карикатурі до цього матеріалу після парламентського вівторка вже втратило сенс. Бо принаймні, ті бандити, які пробралися до місцевих рад усіх рівнів після нещодавніх виборів, усе ж таки сидітимуть у тюрмах. У тому, що м'які крісла обласних та районних рад їм доведеться змінити на тюремні нари, переконані i міністр внутрішніх справ Юрій Луценко, i Генпрокурор Олександр Медведько.

Насiння — по зав'язку

Насiння — по зав'язку

Кiлька днiв тому міністр аграрної політики України Олександр Баранівський провів селекторну нараду з регіональними представниками щодо початку масових весняних польових робіт. Особливості цьогорічної посівної головний аграрій країни пояснив тим, що розвиток весняних процесів нині відбувається із запізненням на два-три тижні.

Без води — ні життя, ні біди

Без води — ні життя, ні біди

Старий Світ потерпає від «великої» води: європейські столиці, що стоять на річках, просто-таки «пливуть», гинуть люди, під загрозою опинилися історичні пам'ятки... В Україні ситуація, на щастя, значно ліпша, але повінь традиційно не обминула Закарпаття і цьогоріч. Фахівці кажуть, що нинішні «водні» масштаби не побили за рівнем хіба що закарпатську повінь 2001 року. Але все ж обійшлося незначними втратами — за цей період чимало зроблено висновків і втілено важливих проектів — принаймні так звітують державні керманичі. Відтак довелося на Закарпатті цьогоріч відселяти, за офіційними даними, лише 20 сімей з одного населеного пункту. Попереду в експертів — важливі проекти, які зменшать ризики карпатців бути затопленими. Упевнитися у злагоджених діях рятувальників та водогосподарників вирішив і сам Президент України — у п'ятницю він планує відвідати Закарпаття і постраждалі від повені регіони.
Що ж до загрози великого розливу Дніпра в столиці й повторення долі підтопленої Європи, то в Києві, на щастя, підстав для таких сумних прогнозів поки що немає. Однак усе може бути. Як кажуть фахівці, стихія — річ некерована. До того ж необдумана забудова берегів Дніпра, без урахування «водного» фактору, цілком може записати Київ у число «мокрих» столиць Європи.