На п’яти поверхах Українського дому з 31 жовтня по 8 листопада вже втретє поспіль проходить наймасштабніший ярмарок сучасного мистецтва «Арт–Київ 2008». Галеристи та художники представляють роботи як за останній рік, так і з запахом нафталіну. Керівник проекту «Арт–Київ», директор Українського дому Наталя Заболотна, каже, що наступного року проведе два ярмарки — на одному буде класика, на другому — найсвіжіше сучасне мистецтво, створене за останній рік. «Тільки побоююся, що тоді робіт назбирається на одну велику залу. Зважаючи, що цього року є твори навіть із 90–х років, маємо 5 поверхів. Наш відвідувач звик до розмаху», — зазначає Заболотна.
Журнал «Art–Ukraine» підготував Топ–50 найвпливовіших персон у сучасному мистецтві. На першому місці Віктор Пінчук, на останньому — директорка «Арт–Києва». «Сьогодні Наталя Заболотна не перша, але й не остання. Просто вони з Пінчуком на різних кінцях Хрещатика», — вдало пожартував Олексій Титаренко. Куратор PinchukArtCentre Олександр Соловйов теж відзначений серед найвпливовіших: «Арт–ринок — це одна з умов успішності мистецтва. І рівень тут щораз вищий. Колекціонери вкладатимуть гроші у мистецтво навіть за економічної кризи, бо це безпрограшно. На ярмарку — в основному живопис. І він буде завжди. Колекціонер хоче бути унікальним, тому навіть фотографії купує не часто».

«Я собі поставив запитання. Чи зробив би я так, як Джемс Мейс? Американець, з індіанською кров’ю по татові, випускник Гарварду. Він активно підключається до вивчення Голодомору, видає про це чотири томи, настільки входить у тему, що переїжджає жити в Київ. Чи зміг би я так перейнятися проблемами індіанського племені, щоб покинути родину і переїхати в Америку? Не зміг би. Це і стало поштовхом для роботи над документальним фільмом про Джеймса Мейса», — пояснює свій вибір теми режисер Юрій Терещенко.

Ще не вгамувалася метушня після приїзду в Київ нової дівчини Бонда Ольги Куриленко, поп–діви Крістіни Агілери, ще не перегоріли гостюванням на «Молодості» американського Наполеона Армана Ассанте і сина Катрін Деньов Крістіана Вадіма, як тут майже таємно на київські пагорби вперше прибув відомий французький актор, знаний більше як чоловік найвродливішої актриси Моніки Белуччі — 42–річний Венсан Кассель. У столиці він презентував фільм «Ворог держави №1», де зіграв головну роль. До цього його великі голубі очі, хтиву усмішку і тіло атлета кіномани оцінили у фільмах «Шайтан», «Порок на експорт», «12 друзів Оушена», «Доберман», «Багряні ріки».

Цьогорічний фестиваль кінодебютів у Києві має чимало ознак того, що в майбутнє «Молодість» може дивитися більш ніж оптимістично, піклуючись хіба про те, як у невеликий проміжок фестивального часу утиснути якнайбільше гідних картин. По–перше, студентський конкурс цього року був рекордно численним: 30 стрічок із 25 країн світу, за кілька років сьогоднішні «піонери від мистецтва» приїдуть на фестиваль вже зі своїми повнометражними дебютами. По–друге, «Молодість» продовжує множити творчі проекти усередині фестивалю, обростаючи новими складовими: Molodist FilmBoat Meeting, спеціальний конкурс ко–продукцій, завдяки якому молоді кінематографісти з України та інших країн змогли представити свої кінопроекти європейським продюсерам та фондам, що фінансують кіновиробництво, — став однією з найбільш резонансних подій кінофоруму. І таких ознак можна наводити дуже багато, аж до переповнених залів на всіх конкурсних та позаконкурсних сеансах. Що засмутило? Мабуть, значний вміст політичних рефлексій у представлених на фестивалі фільмах («Надзвичайний Чорномирдін», проект «Кіно проти тоталітаризму»...). Хотілося б, звичайно, бачити більше картин, вирішених у стилі «мистецтво заради мистецтва». Але таке у наш неспокійний час навряд чи можливе.

«Рішення було приймати не просто. Студентська програма викликала найбільше дискусій. Там зібралися талановиті фільми. Щодо гран–прі сумнівів не було. Ми його розділили між фільмами «Будда вибухнув від сорому» Хани Махмальбаф (Іран) і «Шультес» Бакура Бакурадзе (Росія). Ці режисери зробили фільми, дуже важливі для сьогодення і дуже гарно виконані», — сказав американський актор Арман Ассанте, голова журі «Молодості» на церемонії закриття кінофестивалю.

«Бонжур! Добрий день! Мене звати Крістіан Вадім. Я — комік! Якщо ви не стави­тимете мені запитань, я піду геть», — так почав свій майстер–клас на кінофестивалі «Молодість» у кінотеатрі «Київ» 45–річний актор із Франції, син кінозірки Катрін Деньов і режисера Роже Вадіма. Крістіан приїхав в Україну презентувати стрічку свого батька «Небезпечні сутінки» (1959), яка йшла у програмі «Ретроспектива фільмів Жанни Моро».
У 18 років він ще не знав, ким буде. І якби не його батько, Крістіан не став би актором. «Я вивчав право в університеті. Якраз тоді повернувся батько з Америки, щоб знімати повнометражний фільм «Вечірка». Запросив мене бути асистентом по кастингу. Я возився з акторами, аж тут тато каже, що в мене гарна вимова, що за зовнішністю підходжу на роль одного з персонажів і чи не хотів би зіграти у його фільмі. Я мав приблизне уявлення про цю професію: одне, коли ти спостерігаєш, як це роблять батьки, інше — грати самому. Акторської майстерності навчився згодом на різних курсах. Мама була категорично проти цього», — згадує початок своєї кар’єри Крістіан Вадім.
Серед улюблених режисерів батька, Роже Вадіма, не називає: «Обожнюю Квентіна Тарантіно та Еміра Кустуріцу. Двадцять років тому гуляв по Єлисейських полях і випадково зайшов у кінотеатр. Там показували «Час циган». Це найкращий фільм за останні 20 років».

Учора КС оприлюднив рішення, що припинення прав приватної власності Акціонерного товариства «Градобанк» було неконституційним, що колекцію конфіскували і в судовому порядку не було доведено припинення власності АТ «Градобанк».

«Те шоу, що я покажу в Києві, буде відмінним, — запевняла 27–річна білява американська зірка Крістіна Агілера на прес–конференції в аеропорту «Бориспіль» перед першим київським концертом. — Я підготувала чотири пісні, які ввійдуть у новий альбом. Вони покажуть, наскільки моя музична кар’єра відрізняється від того, що було до народження дитини. Я дивлюся на світ після цього зовсім іншими очима».

«Із поверненням тебе, Квітонько!» — каже Ніна Матвієнко на вечорі пам’яті співачки Квітки Цісик. — Я вперше почула її голос у 89–у році у Вінніпегу, коли їхала туди на фестиваль. Це було найбільше враження мого життя, коли ти слухаєш, як включається генетична пам’ять. Нині я співатиму пісню–баладу «Рибалка молоденький» моєї мами, на яку мене збудила Квітка Цісик. Її пісень співати не можу. Бо коли чую їх, плачу».

«Уперше «Молодість» відкриває українська картина. І вперше фільм Романа Балаяна має українську версію, — сказав у суботу на церемонії відкриття в Палаці «Україна» президент кінофестивалю Андрій Халпахчі. — Коли мені закидають, що в «Райських птахах» уже не той Балаян, я їм відповідаю: «Дай Бог, щоб ви зробили такий фільм, як Роман Гургенович. І були такими немодними, як він».