Якось дивно було після появи в телевізійному ефірі багатосерійного телефільму Володимира Бортка «Ідіот» бачити на пляжах людей з томами Достоєвського в руках. Виявилося, що це не щаслива і рідкісна випадковість, коли замість книги Дар'ї Донцової або Бориса Акуніна в руках читачів помічаєш книгу великого письменника. Після тріумфального маршу екранами героїв Федора Михайловича працівники книжкової торгівлі з подивом відзначили підвищений попит на книги Достоєвського. Та ж доля спіткала і літературну спадщину Михайла Булгакова, щойно «Майстер і Маргарита» матеріалізувалися в серіальному форматі. Тепер прийшла черга ще одного славетного та видатного письменника Олександра Солженіцина. В Росії навіть завбачливо підготували до виходу нові видання його відомих, заборонених колись романів. Цілком можливо, що незабаром на українських пляжах зашелестять сторінками книг нобелівського лауреата, оскільки з 15 травня в ефірі «1+1» уперше на українському ТБ стартує 10-серійний фільм класика радянського кінематографа Гліба Панфілова — «В колі першому».

У кінознавчій літературі всі екранні твори можна розкласти по поличках — є художні фільми, є документальні, є науково-публіцистичні. У випадку з трилогією режисера Андрія Осипова «Легенди Срібного віку» з видовою належністю визначитися непросто. Кожний із трьох фільмів циклу балансує на стику жанрів — з одного боку, стрічки все-таки документальні, з іншого — їхня атмосфера, інтонації розповіді будуються на дуже художніх, ігрових речах.

Як повідомляють інтернетагенції, Нацрада з питань телебачення та радіомовлення України звернулася до Міністерства внутрішніх справ, а також до Державної податкової адміністрації з проханням уплинути на провайдерів кабельного телебачення, що працюють без ліцензії.

Метою новоствореного телепродукту є спроба у популярній формі розповісти про головні історичні події України ХХ сторіччя. У програмі активно використовуються відеосюжети на основі архівних матеріалів НТКУ, Державного кіно-, фотоархіву та спеціальних архівів інших державних установ. Теми кожного випуску визначаються відповідно до важливих дат наступного тижня. Охрімович як ніхто інший вписується у роль ведучого програми про суперечливу історію нашого народу. Андрієві аж ніяк не властиве фарисейство і «танці під чужу скрипку». Охрімович переконаний, що словосполучення «говорящая голова» могло народитися лише у постсовєтських головах. Якщо робити продукт без кольору, запаху та смаку, навіщо здалися ведучі? Можна просто намалювати мультик і озвучити його за кадром.
Тож нині колишній популярний і таки харизматичний голос радіо «Свобода», а тепер ведучий Першого каналу Андрій Охрімович (у колі літературно-журналістської братії просто Охрім) розповість читачам «УМ» про плани на наступну програму, про власне бачення журналістики, а також — дещицю болючо-особистого.

Під час останніх вихідних, коли народ від надміру вільного та «святкового» часу більше, ніж завше, «втикав» у телеекрани, просунута молодь закликала взяти молотки та... розбити до біса свої телевізори. Як це робиться, молодіжна ініціатива «Варто» демонструвала просто на Хрещатику.

До першої режисерської кінороботи Бондарчука долучилися канал «1+1» і компанія «Слово». Загалом же проект з'явився лише завдяки спільному зусиллю трьох країн — України, Росії і Фінляндії. 9-та рота належала до одного з перших підрозділів, що увійшов до Афганістану, і останніх, якi його залишили.

Уже давненько на музичному телеканалі «М1» з'явилася сімейка непосидючих Сімпсонів. Вони настільки смішні, що, дивлячись на них, хочеться з'їсти півтонни лимонів, а потім ще й запити текілою. Вони такі придуркуваті, що так і хочеться гайнути до Америки й сказати їм про це. Хоча стосовно Ліси Сімпсон це було б грубо. Адже вона найрозумніша учениця всієї спрінфілдської школи. Та й Марч Сімпсон не обов'язково таке казати: вона була, є і буде нехай і не найрозумнішою у Спрінфілді, але однією з найрозумніших. Меггі — ще немовля, тому хтозна, якою вона виросте. А от Гомера і Барта не гріх назвати не лише придурками. Вони, вибачте за грубе слово, «імбіцили». Скажімо, Гомер тільки те й робить, що тонни з'їденого м'яса запиває колою. А на фабриці Берндза його робота полягає в тому, щоб тиснути по клавішах «yes» і «no». Ото і все. А про Барта я скажу так: «Яка хата, такий тин, який батько, такий син».

Раніше День солідарності всіх трудящих відзначали демонстраціями. Зараз — піснями. Що значно приємніше і природніше для атмосфери здорового весняного свята. Тому цілком закономірно, що перша поява в ефірі «1+1» українського національного хіт-параду «Висока нота» відбудеться саме 1 травня. У новому музичному проекті «1+1» взяли участь двадцять вітчизняних груп і виконавців, зокрема «Океан Ельзи», «ВВ», ТНМК, Ані Лорак, Руслана, Тіна Кароль, Наталя Могилевська, Олена Вінницька, а також бадьорий «молодняк» — Віталій Козловський, Наталя Валевська та «Авіатор».

Пам'ятаєте славетну цитату «інженера людських душ» Леся Подерв'янського про те, що людям найбільше на світі подобається споглядати три речі: «уродів, насіліє і власний кал»? Напевне, саме тому щосуботи о 20.00 тисячі українців збираються біля телевізорів і уважно «втикають», як американські пластичні хірурги разом із іншими чарівниками підводять людей з заниженою самооцінкою до омріяного американського стандарту краси. «Тут обріжемо, там відпиляємо, он там-о підкачаємо жирку... Який розмір грудей бажаєте? Та-ак, чудовенько!» Далі гидке (а часто-густо цілком навіть стерпне) каченя на дванадцять годин лягає під скальпель, і його починають ретельно «рихтувати». Видовище хоч і досить своєрідне, але, напевно, в усіх країнах світу не бракує людей, охочих цією процедурою посмакувати.

Як повідомляє інтернет-агенція ОБКОМ, міністерство закордонних справ Росії сприйняло рішення Нацради України з питань телебачення та радіомовлення щодо видалення телеканалу «РТР-Планета» з соціального пакета київської кабельної телекомпанії «Воля» як спробу створити перепони російському телемовленню.