Кінець року, в Україні ось–ось відбудуться вибори Президента — чим не зайвий привід для Росії звернути пильний погляд у наш бік. Одразу дві правлячі сили північного сусіда — партія «Єдина Росія», яку очолює прем’єр–міністр Володимир Путін, та президент Дмитро Медведєв — днями прокоментували своє ставлення до потенційних переможців українських виборів.

Центральна виборча комісія вже зареєструвала близько 400 іноземних спостерігачів. Місія ENEMO («Європейська мережа організацій, що на виборах Президента України спостерігають за виборами») направить на ці вибори одну з найбільших делегацій. В Україні почали роботу 50 довгострокових спостерігачів від цієї організації, а в день виборів на дільницях працюватиме ще 400 наглядачів.

Вибори входять у найгарячіший період. Залишився неповний місяць кампанії — починається найцікавіше. Вже зараз оголилися безліч проблем: нестача фінансування, недосконале законодавство.

Голова місії Таскин Рахімбек із Казахстану каже, що вже розуміє українську мову, бо працює тут не вперше. Вона розповіла «УМ» про те, як відбуватиметься стеження за виборами, і те, чи можуть вплинути спостерігачі на перебіг кампанії.

Сьогодні в Києві має відбутися засідання Конференції суддів адміністративних судів України. Зібрання служителів Феміди проходитиме в атмосфері конфлікту між керівниками Вищого адміністративного суду та Верховного Суду — Олександром Пасенюком та Василем Онопенком. П’ятирічні повноваження першого на посаді голови ВАСУ офіційно спливли позавчора, тож другий вважає, що це крісло має посісти інша людина. «УМ» уже повідомляла, що на думку пана Онопенка, Олександр Пасенюк має чимало огріхів у роботі, нібито керує судом у «ручному режимі» тощо. Натомість у самому ВАСУ вважають, що причини такої критики слід шукати в тому, що, згідно з чинним законодавством, саме Вищий адмінсуд вирішує долю виборів президента в разі оскарження їх результатів, а не ВСУ, як було раніше. На цьому тижні конфлікт між судовими інстанціями переріс у нову площину: за день до завершення повноважень Пасенюка президія ВАСУ визначила, що до призначення нового голови суду його обов’язки виконуватиме саме Пасенюк.

Заступник міністра внутрішніх справ Василь Мармазов переконує, що міліція не збирається контролювати проведення президентських виборів, як їй закидають окремі політичні сили. За його словами, міліція, як і в попередні роки, «стандартно забезпечуватиме громадський порядок на виборчих дільницях, безпеку членів комісій та доставки і збереження бюлетенів», тож іще напередодні дня голосування правоохоронці перейдуть на посилений варіант несення служби.

Наступного разу ми побачимо Верховну Раду вже після першого туру президентських виборів. Парламент, який на виборах 2004 року активно контролював виборчий процес, цього разу просто вмив руки. Можливо, через те, що вибори–2010 накладаються на новорічні та Різдвяні свята — депутатам хочеться відпочити...

Кишенькова соціологія (незаангажованих фірм на цьому поприщі в Україні знайдеться не більше двох–трьох) зазнає фіаско. «Контори на виклик», що впродовж кількох років «ліпили» Віктору Ющенку по два–три відсотки рейтингу, і «дані» яких ретранслювали томенки, яворівські та інші недопатріоти з БЮТу, нині вимушені давати діючому главі держави 5–7%. Бо проти фактів не попреш. Хоч насправді загальноукраїнський рейтинг Ющенка як кандидата в президенти перетнув 9–відсоткову позначку (це засвідчують не лише окремі відкриті, а насамперед закриті — найоб’єктивніші — опитування), і В.Ю. вже вийшов на третю позицію в президентській гонці та наближається в цьому змаганні до Прем’єрки. У трьох же західних областях Ющенко вийшов у лідери, тенденція відчутного зростання його рейтингу «мігрує» до Центру України.

Візит до України став для Єжи Бузека одним із перших на посаді Президента Європарламенту. У Києві він зустрівся з Президентом України Віктором Ющенком, а також з Прем’єром Юлією Тимошенко. Пан Бузек одразу окреслив, для чого він приїхав до України, і що не є його метою. «Я приїхав із сигналом солідарності, знаючи про всі складнощі, які сьогодні існують в Україні, так само як і в інших країнах Євросоюзу, у зв’язку з кризою», — сказав «євроспікер».

Проект змін до закону про вибори Президента знову не пройшов через горнило Верховної Ради. До кінця року залишається всього лише три пленарні дні (включно з сьогоднішнім). А наступного разу парламент збереться у пленарному режимі вже після першого туру президентських виборів. Тож, най­імовірніше, вибори пройдуть за існуючим, дещо сирим, законом.