Агресію Азовського моря, мабуть, можна пояснити класичним: «Я тебе породив — я тебе і... розмию!». Перспектива реальна: море безжалісно «надкушує» піщані пляжі й силкується остаточно перемити вузьку двадцятитрикілометрову Бердянську Косу, аби трансформувати вразливий напівострів у небажаний острів. Бо ж зіллється настирний Азов зi спокійною затокою — і місто-оздоровниця втратить лікувальні грязі лиманів, котрі від 1902 року слугують візитівкою Бердянська курортного.

У День Перемоги додаткову сльозу ностальгії з очей ветеранів «спровокує» запорізький підприємець Дмитро Позняк. На кшталт того, як це було 9 травня 2006 року, коли центральним проспектом Запоріжжя гордо «продефілювали» легендарні «катюші» (багаторазові пускові установки «завалялися» і в кількох інших регіонах України, однак тільки в руках пана Дмитра вони ожили — наполовину, бо ж їздять та не стріляють!).

Питання енергетичної безпеки для нашої держави завжди стояло досить гостро. Ентузіасти наполегливо пропонують переходити на власні джерела енергії, адже залежність економіки від закордонних нафти та газу є доволі небезпечним фактором. З іншого боку, традиційні джерела видобутку енергії не виправдовують себе. Запасів вугілля в Україні наче й достатньо, але кожного року його стає все менше, а якість — все нижча. Гідростанції призводять до вимирання риби. А про можливі наслідки збоїв на атомних електростанціях краще взагалі не думати. Так і живемо, кожен день сплачуючи все більше за освітлення та обігрів наших домівок.

Представники Міністерства закордонних справ попросили у «Студентського братства» відео- та фотоматеріали з акцій і пікетів, які проходили нещодавно в Криму біля об'єктів, якими послуговується Чорноморський флот Російської Федерації. Як розповів кореспондентові «УМ» голова «СБ» Олег Яценко, МЗС планує вивчити зібрані матеріали і, не виключено, направить росіянам ноту протесту. Скажімо, супроти того, що представники ЧФ учинили наругу над українським державним прапором.

Обидві відзнаки, що вигулькнули на літературному небосхилі майже одночасно, були здетоновані — нехай і опосередковано — Національною премією імені Шевченка. Так, ініціатором Мистецької премії «Глодоський скарб» став цьогорічний шевченківський лауреат, головний редактор журналу «Кур'єр Кривбасу» Григорій Гусейнов — задля шляхетної мети підтримати молодих він не пошкодував власних преміальних. Першого лауреата премії «Глодоський скарб» вітатимуть у Києві та на Кіровоградщині — ім'я переможця, який отримає диплом і 15 тисяч гривень, буде повідомлено на урочистостях, що відбудуться 25—26 квітня. Лауреата запросять до Торговиці (батьківщина українського поета Євгена Маланюка), а також він матиме зустріч з мешканцями Кіровограда.

Якими ви бачите суспільний і політичний устрій України, стратегію національного розвитку нашої держави, яка ваша громадянська й політична позиція, якою вважаєте роль газети в цих процесах і на яких аспектах діяльності й розвитку держави «Україні молодій» варто загострити увагу?
З метою дослідити незаангажовану громадську думку з ініціативи газети «Україна молода» Центр політичних комунікацій Університету «Україна» та Всеукраїнська асоціація політичних наук (ВАПН) протягом березня 2007 р. провели опитування, з результатами якого ми починаємо вас знайомити.

За двадцять років, які я знаю Олександра Кабанова, він практично не змінився. Складається враження, що, на відміну від багатьох своїх обважнілих ровесників-поетів, з кожним роком Сашкові додається життєвої енергії. Нескiнченні мандрики світами, безперервне спілкування з поетами, хорошими і різними, серйозними та пришелепкуватими, організація численних поїздок, фестивалів, конкурсів. І головне — нянькання, панькання і естетичне виховання свого дітища зі складним опортуністичним характером: журналу культурного опору «ШО», навколо якого, мов навколо центру Всесвіту, крутиться літературна богема трьох країн. Поки що трьох.