За останні три сезони другий за рейтингом клубний турнір Старого світу з баскетболу — Єврокубок — неабияк полюбився вітчизняним колективам. Кожна українська команда, яка боролася за цей трофей, щоразу досягала рекордних для себе вершин. Спочатку «Донецьк» пробився до 1/4 фіналу, слідом за ним історичного успіху досяг «Будівельник», який дійшов до півфінальної стадії ЄК.

Іще до старту чемпіонату країни керівники київських «Генералів» не раз заявляли про медальні амбіції своєї команди, а після упевненого дебюту головний тренер «Дженералз» Анатолій Давидов iще раз підтвердив, що завдання–мінімум — «плей–оф», де, до речі, гратимуть чотири з шести учасників ЧУ.

Затамувавши подих, у вівторок ввечері вся футбольна Україна чекала від своєї збірної виходу на чемпіонат світу–2014. Після домашнього тріумфу над французами (2:0) навіть прагматичні букмекери зробили «синьо–жовтих» головними претендентами на «мундіаль». Певно, їм здавалося, що команда, яка в Києві міцно вхопилася за квитки до Бразилії, навряд чи зможе їх випустити з рук.

«Швидше за все, ця спроба пробитися на чемпіонат світу була для мене останньою. Одне можу сказати напевно: чемпіонат світу без мене — ніщо», — заявив 32–річний форвард збірної Швеції Златан Ібрагімович після поразки команді Португалії.

Одне з ключових гасел, яке, думається, допомогло Валерію Третьякову без проблем обратися на посаду президента Федерації гандболу України, було питання відродження «Кубка Турчина». Власне, очоливши в 2010 році ФГУ, колишній заступник міністра з надзвичайних ситуацій, реанімував турнір пам’яті легендарного наставника, від проведення якого його попередник відмовився.

Після зміни керівництва Національної федерації футболу кадрові пертурбації зачепили не тільки першу збірну, новий керманич з’явився також і в української «молодіжки». Місце Павла Яковенка, який упродовж чоти­рьох років непогано готував зміну для головної команди країни, але, зрештою, «розійшовся в поглядах з новими очільниками ФФУ», посів Сергій Ковалець.