За запитом «Продам голос» пошуковик Google видає тисячі результатів з українською «пропискою». Бажання електорату вигідно передати свої голоси в інші руки на виборах–2010, мабуть, у рази більше, ніж на всіх попередніх. Весь цей вал пропозицій може стати — і вже стає — чудовим ресурсом для підкріплення ужинку голосів багатьох кандидатів у президенти.

Учора в інформаційному агентстві «ІнтерМедіа консалтинг» представили телевізійний документальний фільм американського режисера Бретта Аллена «Вкрадений попкорн» (Stealing popkorn), в якому автори розповідають про шахрайства Павла Лазаренка в часи, коли він був главою українського уряду. В сюжеті також часто згадується ім’я Юлії Тимошенко: розповіді колишнього спецпрокурора, слідчого у справі Лазаренка, співробітника ЦРУ та інших учасників цієї кримінальної історії не дають жодних підстав сумніватися у причетності до незаконних оборудок Лазаренка нинішньої Прем’єрки — у «справі Лазаренка» вона проходила як «співучасник, якому не висунуто звинувачення».

Напередодні перших президентських виборів в Україні після Помаранчевої революції, яка п’ять років тому вразила світ, західні експерти й журналісти знову звернули погляди в наш бік. Одразу кілька відомих у Європі та Америці видань присвятили редакційні матеріали та огляди ситуації в українській політиці. До 17 січня їх, очевидно, стане ще більше, але тональність цих оглядів навряд чи зазнає суттєвих змін.

Хлопець — дівчині:

— Ти на своєму дні народженні була найвродливішою!

— Дякую, я старалась!

— Спеціально гостей підбирала?

Авторитетні економісти запевняють: українська господарка скочується у 90–ті роки. Такої «дірки» у бюджеті й таких зовнішніх боргів давно вже не переживала Україна. «Наступний рік запам’ятається надовго», — «втішають» експерти й перераховують наші економічні проблеми, які неодмінно «вилізуть» боком: відсутність бюджету на 2010 рік, катастрофічне зменшення надходжень, обезкровлені політикою уряду місцеві бюджети... І безкінечний солодкоголосий популізм і розповіді про райдужні перспективи. Уряд запевняє: зарплати та пенсії виплачуватимуться й надалі безперебійно. Однак факти — річ уперта: вже зараз із регіонів стікається тривожна інформація про перебої з виплатами, фінансуванням освітніх і медичних закладів та житлово–комунальної сфери. А що буде далі?

Рішення Центральної виборчої комісії про те, що хворі й немічні в день виборів зможуть проголосувати «на дому» без надання медичних довідок, залишається чинним. Київський апеляційний адміністративний суд відмовив у задоволенні скарги кандидата в президенти Юлії Тимошенко на це рішення ЦВК. «Таким чином, суд підтвердив правомірність відповідного рішення з одного боку, а з іншого боку — абсолютну безпідставність цих звинувачень [у сприянні фальсифікаціям], які були висунуті на адресу ЦВК одним із кандидатів у президенти», — прокоментував член ЦВК Михайло Охендовський, відомий близькістю до «Регіонів».

Як і багато українських політиків, Прем’єр–міністр та кандидат у президенти покладається у підтриманні бойового духу на ворожок та екстрасенсів, які пророкують на ТБ. Кілька років тому один такий містик, порівнявши роки народження, типи особистостей та інші їхні деталі, зробив висновок про те, що Тимошенко і так підозрювала з часу випуску на екран фільму «Евіта» у 1996 році.

Навіть у лікарні сомалійські пірати захоплюють чужі судна.

Історія українських перекладів Умберто Еко непрОста, як і самі ці твори. «Бавдоліно» вийшов в Італії 2000–го. Ще через три роки його переклали росіяни. Тоді ми прочитали цей роман російською, але через сім наступних років на наш книжковий ринок вийшло нове читацьке покоління, і тепер воно має «свого» Еко у дуже гарному перекладі Мар’яни Прокопович. Приблизно таким самим був алгоритм успіху й «Імені рози», перекладеного тією–таки М. Прокопович: 2006–го це видання стало лавреатом рейтинґу «Книжка року», здійнявши другу хвилю поціновувачів славетного італійця.