Учора в рамках дводенного візиту до Литви українська делегація на чолі з міністром закордонних справ Костянтином Грищенком остаточно вирішила питання про встановлення м'якших візових правил між обома державами. Костянтин Грищенко та його литовський колега Антанас Вальоніс підписали міжурядову угоду про умови поїздок громадян. Як зазначив керівник прес-служби МЗС Маркіян Лубківський, з підписанням та набуттям чинності цієї угоди буде створено сприятливіші умови для подорожей українців, ніж це було в тимчасовій угоді про взаємні поїздки громадян, підписаній у вересні 1996 року.

Як і обіцяв міністр закордонних справ Костянтин Грищенко, дипломатична місія України в Багдаді відновиться уже найближчим часом, а точніше — у перших числах березня, про що повідомила прес-служба МЗС. Тим часом в іракській столиці вже декілька днів працює так звана передова група, що займається підготовкою відновлення роботи нашої амбасади, а також торговельно-економічної місії при ній. Наразі робота 16 диппіонерів полягає в налагодженні умов безпеки і захисту роботи майбутнього представництва.

Рівно тиждень у Грузії працює, згідно із визначенням Саакашвілі, «цікавий кабінет міністрів». «Цікавість» і новизна — у тому, що виконавчу владу країни очолив прем’єр-міністр, позаяк за Шеварднадзе урядом керував президент. Також до п’ятнадцяти скорочено кількість урядових портфелів, хоча паралельно введено ще чотири посади держміністрів. Але це все статистика, найцікавіше — якісний склад грузинського кабміну, сформований, як критикують деякі місцеві ЗМІ, переважно зi сподвижників діючого президента.

Минулого тижня мало не збулася заповітна мрія українця — можливість без обмежень потрапити в будь-яку європейську країну. Так як це робить пересічний німець або ж бельгієць, який бере свій паспорт і квиток на транспортний засіб, що несе його на альпійський курорт чи бізнес-ленч у віденському конференц-залі. Саме такі перспективи мали світити і нам, якщо виходити з підписання Європейської угоди про правила, що регулюють пересування осіб між державами-членами Ради Європи. У постійному представництві України при РЄ кореспонденту «Німецької хвилі» пояснили, що приєднання до цього документа допоможе полегшити пересування українських громадян у Європі. Тобто якщо наш парламент ратифікує угоду, тоді українці, котрі вирушають у туристичні або гостьові поїздки не довше ніж на три місяці, матимуть право подорожувати без віз до решти п’ятнадцяти країн, що ратифікували документ. Але це тільки теоретично, адже всі ці країни, окрім Швейцарії й Туреччини, є або дійсними членами Євросоюзу, або стануть такими у травні цього року. Суперечність виникає в тому, що для наших громадян вояж на Захід вимагає обов'язкової закордонної візи.

Секретар РНБО України Володимир Радченко переконує, що демарш скандально відомого генерала Кравченка має побутовий характер — мовляв, «викривальник режиму» хотів ще попрацювати в Німеччині, аби заробити на ремонт квартири. Має побутові претензії до Валерія Кравченка і МЗС України, адже колишній радник українського посольства у ФРН не здав службове майно: мобільний телефон та автомобіль.

Сьогодні маленька Естонія відзначає велике національне свято — День незалежності. Відлік естонської самостійності починається не від часу розвалу СРСР, як у більшості пострадянських держав, а з 1918 року, коли вперше було проголошено незалежність Естонської Республіки. Примітно, що, говорячи про «традиційно добрі україно-естонські відносини», Надзвичайний і Повноважний Посол Естонії в Україні Пауль Леттенс пригадав, що перший міждержавний договір було підписано у 1921 році. На жаль, не із самостійною Україною.

З першого липня цього року Румунія збирається встановити з Україною візовий режим, повідомив румунський міністр закордонних справ Мірча Джоане під час візиту його українського колеги Костянтина Грищенка до цієї країни. Введення віз, за словами Мірчi Джоане, спричинене вимогами Євросоюзу, до якого Румунія долучиться у 2007 році. Але враховуючи добросусідські відносини обох країн та практику інших кандидатів в ЄС, офіційний Бухарест не відкидає можливості введення асиметричного візового варіанта.

Bід самого початку всі знаки вказували на те, що Маріїнський палац — не те місце, куди варто прямувати зі своїми журналістськими планами. Саме такий вердикт виніс би мудрий Алхімік, що відслідковує кругообіг всесвіту в мінливих пісках Єгипту. За логікою оракула, постійні перешкоди у спробах записатися на звичайну екскурсію до Маріїнки (проходять ці заходи двічі на тиждень за умови, що не збігаються з проведенням у резиденції урочистостей) протягом декількох тижнів нічого доброго не віщували. Але переважила впертість і цікавість, адже у зв'язку із запланованою реконструкцією потік екскурсантів можуть будь-якого дня призупинити. Зрештою, були і благородні професійні мотиви — донести цікавий матеріал до тих українців, які не мають щасливої нагоди проживати в столиці і щовікенду прогулюватися галереями-музеями.

Сьогоднішній день, без сумніву, можна виділити червоним у сонмі буденно-сірих лютневих днин. Адже рівно 50 років тому територія Української РСР збільшилася на 27 тисяч кілометрів, отримавши безцінний скарб у вигляді Південного берега Криму. 19 лютого 1954 року на засіданні Президії ВР СРСР, що проходило під головуванням Клима Ворошилова, було прийнято рiшення про передачу Кримської областi, яка входила до Російської Федерації, до складу Української Республіки. Так було відновлено історичну справедливість. На півострів переселилися близько 700 тисяч українців, які почали піднімати занедбану поствоєнну економіку і господарство регіону.

Позавчора Президент України Леонід Кучма підписав указ про заміщення вакантних посад послів України в Аргентині, Румунії та Литві. Подія, здавалося б, досить ординарна, але не з огляду на особи нових дипломатів та місця, що вони обійняли. По-перше, своїм розпорядженням Президент воскресив «посольське тіло» Олександра Никоненка, на дипломатичній кар'єрі якого вже поставили хрест. У нашій пам'яті ще свіжі спогади про неприємну історію, в яку потрапив тодішній посол України в Польщі через керування авто у нетверезому стані та бійку з поліціянтами. Тоді Никоненка екстренно відкликали з Варшави. Тепер емоційний дипломат очолюватиме українську амбасаду в Аргентині.