Оголошенням прізвищ лауреатів у галузі фізіології та медицини вчора у Швеції розпочався 110й Нобелівський тиждень. Цього року Нобелівську премію в цій номінації та грошовий додаток до неї у розмірі 10 мільйонів шведських крон розділили троє науковців: американець Брюс Бойтлер, люксембуржець Жуль Хоффманн та канадець Ральф Штайман — за «переломні відкриття в галузі імунології».
Рішення, яке ухвалив учора парламент Німеччини, вже називають історичним, зазначає «Німецька хвиля». Більшістю голосів Бундестаг підтримав урядовий законопроект про збільшення урядових гарантій та розширення повноважень тимчасового європейського стабілізаційного фонду (ТЄСФ), що покликаний підтримати країни єврозони, які опинилися на межі дефолту. Йдеться, звісно, передусім про Грецію. Німецькі парламентарії, виходячи з почуття солідарності та відповідальності за долю єдиної європейської валюти, добровільно збільшили внесок Німеччини до цього фонду зі 123 до 211 мільярдів євро. Таким чином, загальний обсяг гарантій європейських країн буде розширено з 440 до 780 мільярдів. За таке рішення проголосували 523 депутати при 85 «проти». Троє законодавців «утрималися».
Кубинці тріумфують: уряд скасував заборону на купівлю та продаж простими громадянами приватних автомобілів, яка діяла понад півстоліття. Влада пішла на такий «революційний» крок у рамках економічних реформ, що їх проводить президент Рауль Кастро.
Британська юридична контора McCue&Partners підготувала пакет слідчих документів проти Олександра Лукашенка, який готова надати кожному, хто забажає розпочати за кордоном судовий процес проти президента Білорусі за порушення прав людини. Тепер питання лише в тому, чи знайдеться такий охочий. Адвокати фірми «Макк’ю і партнери» зібрали свідчення людей, що постраждали від репресій у Білорусі, зокрема трьох опозиційних конкурентів Лукашенка на президентських виборах у грудні минулого року — Андрія Санникова, Володимира Некляєва та Олеся Міхалевича. На 68 сторінках обвинувального акту викладено свідчення жертв про знущання над ними, побиття та шантаж ув’язнених репресіями проти їхніх родин.
У прав людини тепер є свій логотип. Конкурс на графічний символ, який символізуватиме боротьбу за дотримання прав людини, організувало міністерство закордонних справ Німеччини. Переможця загальним голосуванням в інтернеті обирали користувачі з усього світу. Найбільше голосів здобув проект 33–річного сербського графіка Предрага Стакича.
Заанонсована рокіровка на чолі Росії — Путін замість Медведєва — вже призвела до першого публічного прояву несприйняття Дмитра Анатолійовича як реального глави держави. Однак високопоставлений чиновник таки поплатився за це посадою.
У Болгарії розгорається серйозний міжетнічний конфлікт. Позавчора увечері в багатьох містах країни — Софії, Варні, Бургасі, Пловдиві, Враці, Старій Загорі, Перніку, Благоєвграді, Плевені та Пазарджику — відбулися багатотисячні мітинги на підтримку мешканців села Катуніца. Як повідомляє болгарська газета «Труд», почалося все минулої суботи, коли в цьому розташованому неподалік Пловдива населеному пункті автомобіль, який належить родині місцевого циганського барона, переїхав молодого болгарина. Від отриманих поранень чоловік помер.
Позавчора 20 тисяч глядачів арени «Монументал» у Барселоні назавжди розпрощалися з багатовіковою традицією кориди. Квитки на це останнє в Каталонії криваве видовище розійшлися миттєво, а їх ціна на чорному ринку сягала 1500 євро. Каталонія стала першим регіоном континентальної Іспанії, в якому запроваджено заборону на бої з биками. Першими на такий радикальний крок ще 1991 року наважилися Канарські острови, де корида не була настільки популярною, як у континентальній частині Іспанії.
Уперше з часу запровадження 1958 року Конституції П’ятої Республіки в Сенаті Франції більшість здобула Соціалістична партія. Про свій тріумф опозиційні соціалісти оголосили після недільних виборів половини складу Верхньої палати французького парламенту. Такий блискучий результат лівих є серйозним ударом для правого президента Франції Ніколя Саркозі.
Уже на найближчому засіданні міністрів внутрішніх справ Європейського Союзу, яке відбудеться 22 вересня, може бути ухвалено рішення про розширення Шенгенської зони на Болгарію та Румунію. Тоді ж буде визначено й конкретну дату приєднання цих країн до Шенгенської угоди, заявив польській інформагенції ПАП глава МВС Польщі Єжи Міллер.
