Відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни надаються пільги, серед яких — «безплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту, автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських маршрутів у межах області (Автономної Республіки Крим) за місцем проживання».

Вiдбулися виборчі перегони, визначено результати, з’ясовано, на яких дільницях було все ідеальним... Слід зазначити, що регіонали зробили все, аби здобути перемогу в будь­який спосiб. Так, в Ізяславському районі на Хмельниччинi, і не тільки в ньому, до складу дільничних комісій із 18 чоловік було введено відповідними технологіями по 12 членів­представників Партії регіонів. Цим членам комісії напередодні виборів вручили грошовий аванс (від 200 грн.), щоб вони забезпечили перемогу Партії регіонів, і пообіцяли дати ще грошей після виборів. Після підрахунку голосів та повідомлень у відповідні центри очільниця району пані Власюк Т. М. телефонувала головам комісій, вимагала, аби вони в протоколах відобразили перемогу Партії регіонів, хоча за підрахунком тієї перемоги не було. Ось така чесність та прозорість ви­борів...

В «Українi молодiй» за 21 листопада у невеличкiй замiтцi дуже на часi порушується питання про ялинку («Не рубай — вiзьми в оренду»). Наближається Новий рiк — i починається масове знищення дерев. Рубає хто хоче, продають усюди — на дорогах, на базарах, з машин. І нiхто не запитає, де ти взяв це дерево.

Подивившись останні «вишивання» Олега Ляшка на «Шустер Live» (і не тільки), я зрозумів, що п’ятирічне перебування в одному політичному угрупованні з Юлiєю Тимошенко пішло йому на користь — все «краще» від Юлі ввібрав, як губка воду, — піариться тепер зухваліше за інших БЮТівців, правда, більше «дбає» за селян, а Тимошенко «вболівала» і за пролетарів (поки що не всіх країн).

Майже 20 рокiв моя сiм’я постiйно читає «Україну молоду», ми також передплачуємо «Зорю Полтавщини» i «Зелену планету». Із великим задоволенням читаємо–перечитуємо не один раз. Дуже цiкавi i, як кажуть, «зубастi» матерiали в цих газетах.

Моя покiйна мати, Царство їй небесне, не вмiла писати й читати (1900 р. н.), та знала стiльки прислiв’їв i приказок, що на кожну сiльську подiю миттєво реагувала народним висловом. Можливо, щось передалося й менi, бо на всi знаковi подiї, особливо полiтичнi, реагую невимушено й миттєво однiєю з почутих вiд матерi мудрощiв. Отож i подумав про те, як би зреагувала моя мати на закон про референдум, прийнятий зловонним парламентом наприкiнцi його каденцiї? Упевнений — прислiв’ям: «Сказав — мов у калюжу перднув»...

Завод на моїй рiднiй малiй батькiвщинi вистояв революцiйнi битви, пережив вiйну. Навiть при нiмцях вiн працював. Вистояв 20 рокiв пiсля розпаду СРСР. А тепер не встояв — вiд яничар i манкуртiв своєї землi.