Фінансова система України знаходиться зараз у «прикордонному» стані: з одного боку, ми маємо потенціал для зростання, з іншого — фактори, які уповільнюють його. Втім така ситуація, як стверджують експерти, є привабливою для потенційних вкладників.
Крим фактично втрачено, російські війська масово обступили весь український кордон по периметру, на півострові пролилася перша кров, а доля наших військових у де–юре автономній республіці залишається досить туманною. Але найгірше, що нова влада, схоже, не зовсім уявляє, як треба поводитися у такій ситуації.
Паралельно із підготовкою до війни уряд намагається проводити економічні реформи. Адже без них, по–перше, не залучиш вкрай необхідне фінансування від МВФ, а по–друге, розбалансований держбюджет по–іншому не утримаєш на плаву. Тож, ясна річ, зміни, які затіяла влада, популярними у народу назвати не зможе ніхто.
Російські військові — не криючись — окопують свою техніку на оброблених полях українських фермерів. Знищуючи, ясна річ, посіви. Нинішня посівна кампанія здійснюється у супроводі військових колон, яких перекидають у східному напрямку, для захисту кордонів Вітчизни, а частину своєї території Україна де–факто не контролює.
Фронтова атмосфера столичного урядового кварталу останніми днями напрочуд яскраво відчувається і в самій будівлі Кабміну. Якщо надворі її створюють залишки барикад, то у приміщенні — тривожний настрій, який формують повідомлення з «Кримського фронту».
Великий бізнес в Україні продовжує залишатися при керівництві державою. Навіть більше: останні, можливо, антикризові призначення нової влади свідчать, що цей взаємозв’язок, який, втім, існував і раніше, нині тільки поглиблюється. Нинішній статус–кво — це тимчасове явище чи ухвалена форма?
Нервові стрибки курсу національної валюти останнім часом змусили понервувати і українських водіїв. Через нестабільність курсу трейдери почали різко піднімати вартість бензину. На київських заправках літр якісного пального вже перетнув чергову психологічну межу — «14 гривень».
Росія таки відмовилася надавати нашій державі раніше обіцяну знижку за природний газ. Як відомо, 17 грудня російський президент Володимир Путін запропонував тодішньому своєму українському колезі суттєво нижчі ціни за імпортований енергоносій.
Незважаючи на тримісячне протистояння і політичну кризу, українська економіка виявила міцність і стійкість. Для інвесторів це є позитивним сигналом. Хоча до багатьох інвестиційних планів, що складаються саме в грудні–січні, Україна не потрапила, стабілізація ситуації дозволяє робити оптимістичні прогнози.
Україна продовжує диверсифікувати шляхи надходження природного газу, в тому числі й найоптимальнішим шляхом — збільшує видобуток власного пального. У січні цього року зі свердловин в Україні було видобуто 1 млрд. 798,64 млн. куб. м блакитного палива, що на 5,3% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
