У Донецькому апеляційному суді триває розгляд справи щодо вибуху на стадіоні «Шахтар» 15 жовтня 1995 року. Для чотирьох десятків потерпілих та свідків попередньо суд визначив строк явки сюди — з 13 по 16 березня. А оскільки не всі з тих, від кого чекають свідчень, горять бажанням переступати поріг суду, навіть з'явилося рішення про їхнє примусове конвоювання. Після чого деякі свідки взялися аргументувати свою неявку серйозними причинами.

За агітаційним туманом, що густішає із наближенням парламентських виборів, донеччанам, виявляється, важко роздивитися кандидатів на посаду міського голови. Адже, як свідчать результати свіжого соціологічного дослідження Донецького інформаційно-аналітичного центру, майже половина мешканців міста досі не визначилася, за кого віддавати голос на виборах мера.

Поступовому оновленню тутешніх керівних кадрів обласної влади всіляко сприяє спеціальна програма «Молодь і державна служба». Саме в її рамках студенти старших курсів місцевих ВНЗ проходять стажування у Донецькій облдержадміністрації. І результати ось такого підходу очевидні, адже кращих із кращих випускників зараховують до кадрового резерву, і вони мають непогані перспективи почати свою кар'єру в «білому будинку».

Нещодавно до Донецька повернувся 55-річний мешканець міста Білицьке Добропільського району Олександр Мазуренко, який 5 травня минулого року вирушив звідси у пішу подорож по периметру всієї України. Причому майже шість тисяч кілометрів хорунжий Кальміуської паланки Українського козацтва пройшов на милицях, оскільки ще під час роботи на залізниці він отримав важку травму і праву ногу довелося ампутувати.

Нині навіть дошкільня знає, що неофіційною назвою «Чорного квадрата» Малевича є «Негри вночі вугілля крадуть». А ось тій картині, яку довелося спостерігати в останню неділю зими майже посеред Донецька, назву, навіть найнеофіційнішу, дати складніше. Хіба лише залишається поставити жирні крапки та знаки оклику. Бо те, що вигукували спантеличені донеччани, не годиться для публічного вживання. Хоча їхні емоції зрозуміти можна. Уявіть - посеред білої-білої криги Кальміусу біля лунок розсілися з вудками чорношкірі рибалки. А неподалік уважно спостерігає за всім цим сніговик - теж чорного кольору і теж із вудкою.

Один із ветеранів металургійного гіганта Макіївки пригадав цікаву деталь. У ті роки, коли комбінат був гордістю і міста, і країни, його цехи постійно відвідували різноманітні делегації з усіх країн світу. А якось до мартенівського цеху завітав перший секретар Компартії України Володимир Щербицький. Під час спілкування з металургами високий гість випалив цигарку і механічно кинув собі під ноги. Але за якусь мить, перебуваючи від враженням від побаченого тут ладу й порядку, повернувся, підняв недопалок і кільканадцять метрів ніс його до урни.

Напередодні приїзду Юлії Тимошенко в Донецьк туди прибула своєрідна група підтримки. Певною прелюдією і «рок-підготовкою» до візиту став запропонований донеччанам спільний концерт гуртів «Борщ» та «Дес веллі скримерз» на чолі з зятем екс-Прем'єрки Шоном Карром. Проте підримувати лідерку БЮТ було кому й безпосередньо на місцях. Приміром, до цікавої ініціативи вдалися на Ясинуватському машинобудівному заводі: тут столичній гості показали прохідницький комбайн для шахти з написом «За Юлію!». А прихильники політичних талантів Тимошенко позавчора надвечір зійшлися на площу, аби послухати її виступ, навіть незважаючи на певну протидію з боку місцевих активістів Партії регіонів та не менш агресивних прогресивних соціалістів.

Потішний віршований рядок «у гаю пасуться ко...» залишається досить двозначним не тільки для дітлахів, а й для дорослих. Бо оте «ко...» хоча й насправді виявляється коровою, молока іноді дає, немов «ко...» трохи інше. Тобто коза. Однак на тлі обміління «молочних рік» та скорочення дійного поголів'я у господарствах Донеччини є й приємні винятки. Приміром, працівниці філії агрофірми «Агротіс» «Богоявленське» Мар'їнського району минулого року надоїли 5009,3 тонни молока. Від кожної із 750 корів тут отримали по 6679 кілограм. Плюс у порівнянні з попереднім роком становить 1579 кілограмів.

Поміж усіх 14 претендентів на посаду міського голови Донецька найсерйознішими конкурентами, певно, вважаються тільки двоє — нинішній мер Олександр Лук'янченко та заступник голови облдержадміністрації Олександр Клименко. Перший презентує «стару» владу, бо й на ці вибори йде від Партії регіонів. А його опонент асоціюється із «новою» владою, представники якої у Донецьку та області перебувають тільки на півдорозі до тієї ж влади.

Особливості національного балотування давно відомі: претенденти в ході виборчої гонитви дуже нагадують павуків у банці. Тобто вставити палицю в колеса конкурента і відібрати у нього бодай дещицю голосів — діло святе. Проте іноді трапляються випадки, коли один із кандидатів тільки додає рейтингу своїм затятим суперникам. Саме у такій ситуації, схоже, опинилися відразу 13 претендентів на посаду міського голови Донецька, у яких різко побільшало шансів на перемогу після того, як у боротьбу за крісло «мера» втрутився ще один кандидат.