Як уже писала наша газета, вранці минулої неділі криворізькі поселення Горького, Романівка, Чапаєва, а також розташовані на значній відстані від них численні багатоповерхівки здригнулися від сильного вибуху, внаслідок чого обвалилася земля на 16 гектарах. Ми вирішили побачити місце аварії на власні очі. За лічені метри від відгородженої попереджувальною стрічкою ділянки небезпечної зони «УМ» зустріла Володимира Ігенка, який проривав кукурудзу. «Не страшно?» — цікавимося ми. — «Ніколи боятися. Хоча рвонуло так, що й меблі у хаті захиталися. Але все одно мусимо жити тут — де жили і батьки, і діди».

Планові підривні роботи, які велися на шахті імені Орджонікідзе Відкритого акціонерного товариства «Центральний гірничозбагачувальний комбінат», за іронією долі, забрали життя співробітника Держ­гірпромнагляду. Посадовець саме перебував в автомобілі, який унаслідок вибуху провалився під землю. Звичні до вибухів під час розробок родовищ залізної руди жителі Кривбасу відразу збагнули, звідки ноги ростуть. Тільки коли побачили, яка величезна яма утворилася внаслідок вибуху, засумнівалися: щось тут не так. Принаймні при планових (а «непланових» на розробках просто бути не повинно) підривних роботах подібного раніше не траплялося.

Відколи людство придумало гроші, його роздирають протиріччя. Гроші — зло, але чомусь цього зла кожному хочеться якнайбільше. Гроші не головне, але й без них — ніяк. Бути заможним у бідній країні — непристойно, але чи багато знайдеться бажаючих, які не хотіли б опинитися на місці багатія? Про гроші та про те, як вони правлять світом, ми розмовляємо з дніпропетровцем Михайлом Арошенком, автором серії книжок «Час і гроші», започаткованої 16 років тому.

НП сталася близько 7–ї ранку. І хоча місцевим мешканцям до вибухів у шахтах та відкритих кар’єрах, де видобувають залізну руду, не звикати, цього разу струсонуло так, що дехто повибігав на вулицю. Як зізнаються люди, вони подумали, що стався землетрус. Проте згодом пристрасті дещо вгамувалися. Стало відомо, що на шахті імені Орджонікідзе Відкритого акціонерного товариства «Центральний гірничо–збагачувальний комбінат» виконували планові підривні роботи на глибині 447 метрів. Це підтвердили і в Головному управлінні Міністерства з питань надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області.

Задавнена проблема, про яку неодноразово писала «УМ», нині дала про себе знати особливо нагально. Керівництво Павлоградського хімічного заводу, де вже багато років, із порушенням усіх допустимих термінів, зберігається 5 тисяч тонн твердого ракетного палива, заявляє про необхідність «оперативної утилізації» десяти ступенів ракет. Із сімома з них на заводі впоралися власними ресурсами, а от на три інші сил не вистачило.

Свій незвичайний бізнес Микола Павлюченко розпочав зовсім випадково. Приятель відкрив в одному провінційному містечку магазин, але торгівля йшла геть погано. Поскаржився Миколі, економісту за фахом, а той запропонував створити... фіктивну чергу. Знайомі й родичі пару годин постояли у час пік, демонструючи бажання придбати товар. І спрацювало! Принаймні приятель на нестачу покупців не скаржиться дотепер. А Микола затямив собі, що на цьому можна непогано заробляти собі на хліб. І коли ви побачите оголошення на кшталт «Організація страйків, мітингів, акцій протесту», то знайте, що це справа приватного підприємства Streiker. Микола Павлюченко каже, що конкурентів в Україні вони не мають. Отож вважають себе справжніми монополістами. Тож із 2003 року лише великих заходів — за участю від тисячі осіб у кожному — провели понад п’ятсот.

Днями з посиланням на директора дніпропетровського комунального підприємства «Теплоенерго» Олега Хорунжого деякі засоби масової інформації розповсюдили повідомлення, що в обласному центрі за борги за спожите тепло вже продано дві квартири, а ще накладено арешти на десять автомобілів, сім комп’ютерів, пральні машини та іншу побутову техніку.

Ця новина перед минулими вихідними облетіла засоби масової інформації: на території середньої школи № 94 у Дніпропетровську шестеро дівчат жорстоко відлупцювали восьмикласницю Ірину. Для роз­прави шестеро дівчат та двоє хлопців, які живуть в іншому мікрорайоні, спеціально прибули до школи № 94. Після з’ясування стосунків Ірина потрапила на тиждень до лікарні.

Страшна звістка сколихнула всю Україну: у селі Кудашівка на Дніпропетровщині подружжя місцевих підприємців вкоротило собі віку через борги. Тетяна та Володимир Булаткіни не змогли розрахуватися з банківськими кредитами та боргами перед своїми односельцями. Подейкують, що йдеться про суму в понад 400 тисяч доларів.

Увечері «короткого» перед тривалими вихідними дня, 30 квітня, у відкритому акціонерному товаристві «Південний гірничо–збагачувальний комбінат» представляли нового виконувача обов’язків голови та чотирьох членів правління підприєм­ства. Робив це відомий російський бізнесмен Вадим Новінський. Cаме він повідомив керівництву підприємства про засідання спостережної ради. В.о. керівника ГЗК було призначено Михайла Короленка, який дотепер обіймав посаду генерального директора Центрального гірничо–збагачувального комбінату в тому ж Кривому Розі.

Будівництво нового саркофага над зруйнованим блоком Чорнобильської атомної електростанції вже не перший рік переноситься. Це пояснюється різними причинами. Одна з них — сумніви вчених щодо прийнятності будівництва саркофага у вигляді арки. Фахівці вказують і на відсутність технічних засобів для виконання запропонованого проекту, і на непридатність матеріалів для створення поверхні арочної конструкції, що не може гарантувати в подальшому надійного захисту людей та довкілля від радіаційного випромінювання.