«Судним днем Європи» назвали європейські ЗМІ саміт глав держав ЄС та єврозони, який відбувся вчора увечері у Брюсселі. Від цієї зустрічі очікували чіткої стратегії боротьби з наростанням боргової кризи у низці країн єврозони.

Потрапити до Греції — на землю античних богів та кількох морів із кришталево чистими водами — мріялося віддавна. Цього року у зв’язку з кризою відпочинок на грецьких курортах відчутно подешевшав, тож мрію вдалося реалізувати.

Найбільшим портом і транспортним вузлом Греції є місто Салоніки, яке часто називають «другою» чи «північною» столицею. Це місто молоде, бо саме тут зосереджені головні університети Греції, підприємливе, бо впродовж багатьох віків лежало на перехресті торговельних шляхів і було діловим центром Балкан, і різноманітне, адже Македонію, столицею якої воно є, впродовж тисячоліть населяли різні народи.

Правляча у Шотландії Шотландська національна партія (ШНП) розпочинає кампанію з підготовки референдуму про незалежність, тобто відділення від Великої Британії. Про це повідомив минулої неділі на закритті партійної конференції в місті Інвернесс лідер партії, перший міністр Шотландії Алекс Селмонд.

Неділя, 23 жовтня, стала виборчою одразу для кількох держав світу: Аргентина й Болгарія обирали президентів, Швейцарія — парламент. Та чи не найбільше уваги було прикуто до Тунісу, де демократичні вибори відбувалися вперше за 55 років.

Шведська академія у Стокгольмі вчора оголосила ім’я лауреата Нобелівської премії 2011 року в галузі літератури. Прізвище майбутнього лауреата найпрестижнішої літературної нагороди світу до останнього моменту тримають у суворій таємниці. Самі члени Нобелівського комітету під час обговорення кандидатур використовують не справжні прізвища, а вигадані псевдоніми. Наприклад, у англійки Доріс Лессінг було псевдо «Маленька Дорріт», а у француза Жана–Марі Густава Леклезьо — «Шатобріан».

Екс–президент декомунізованої Чехословаччини, перший президент Чехії, колишній дисидент, славетний драматург, письменник, режисер та історик — усе це про Вацлава Гавела, який учора відсвяткував 75–річний ювілей. Гавел ніколи не вирізнявся міцним здоров’ям, кілька разів проходив через складні операції, перебував на межі життя і смерті. Колишній опозиціонер і свій ювілей зустрів скромно, оскільки досі одужує від складного запалення дихальних шляхів, яке переніс у березні. Хоча віднедавна Гавел знову почав з’являтися на різноманітних імпрезах та брати участь у громадських заходах, адже він і надалі залишається одним із найактивніших правозахисників у світі. Привітати визначного діяча з ювілеєм до Праги приїхали колишня держсекретар США Мадлен Олбрайт, польський публіцист Адам Міхник та багато інших відомих політиків, літераторів і правозахисників, які разом із іменинником відкрили у Празі пам’ятник 28–му президенту Сполучених Штатів Вудро Вільсону. Привітання надіслали також Білл та Хілларі Клінтони, канцлер ФРН Ангела Меркель, нинішній президент Чехії Вацлав Клаус тощо.

Шведська Королівська академія наук учора назвала прізвище чергового лауреата Нобелівської премії — цього разу з хімії. Ним став 70–річний ізраїльський учений Даніель Шехтман, який працює в Технологічному інституті Хайфи. Нобелівський комітет відзначив науковця за відкриття квазікристалів, яке «фундаментально змінило уявлення про будову постійних тіл».

У Стокгольмі триває Нобелівський тиждень — вчора оголосили лауреатів премії з фізики. Відповідно до розроблених багато років тому правил, Нобелівські премії з фізики та хімії може бути присуджено лише авторам статей, надрукованих у рецензованих наукових виданнях. Окрім того, відкриття має бути дійсно визначним та беззаперечно визнаним науковим співтовариством. Тому практики отримують премії частіше, ніж теоретики, яким «Нобелі» якщо й дістаються, то зазвичай разом з експериментатором, який підтвердив теорію. На додаток, Нобелівський комітет намагається призначати нагороду лише у тому випадку, якщо її присудження не викличе суперечок про пріоритет. Тому лауреатами рідко стають дослідники в тих галузях фізики, де складно вибрати одного чи кількох вчених, які зробили найбільший внесок у розвиток цього напряму.

Уряд Греції позавчора затвердив проект бюджету на наступний рік. Ним передбачено скорочення бюджетного дефіциту з нинішніх 8,5% до 6,8% від ВВП, а це означає, що Греція не виконала вимог, які ставили перед нею Євросоюз та Міжнародний валютний фонд. Вони очікували, що в поточному році розмір дефіциту бюджету становитиме 7,6%, а в наступному — 6,5%. Міністерство фінансів Греції підрахувало, що дефіцит бюджету за цей рік сягне 8,5% від ВВП, що в абсолютних цифрах становить 18,69 млрд. євро, а уряд на початку року закладав цифру в 7,8%, або ж 17,1 млрд. євро.