У конкуренції з електронними засобами зв’язку стара добра пошта потроху задкує на другий план. Утім, за результатами досліджень громадської думки, проведених минулого вересня компанією Research & Branding Group, цим традиційним каналом передачі інформації і тепер користується чверть усього населення України. У мешканців сіл, недосяжних для стільникового зв’язку та глобальних мереж, вона взагалі — поза конкуренцією. Там листоноші залишаються комунікаторами №1. Для багатьох пенсіонерів вони ще й — незамінні помічники, які і словом розрадять, і принесуть замовлені ліки чи буханець хліба. При цьому сільські працівники з «товстою сумкою на ремені» отримують за свою нелегку працю зазвичай половину чи навіть третину посадового окладу.

Про нинішній стан поштового зв’язку та перспективи його розвитку розмовляємо з директором Івано–Франківської обласної дирекції державного підприємства «Укрпошта» Михайлом Саковським.

Нинішня влада нахабно розкрадає країну, у тому числі через процедури тендерних закупівель — і при цьому відмовляється виплачувати законні виплати соціально незахищеним верствам населенням. Тож влада просто не має права скорочувати соціальні виплати для чорнобильців та інших вразливих категорій громадян, допоки зберігаються існуючі привілеї для високопосадовців, а мільярди бюджетних коштів розкрадаються через корупцію в системі державних закупівель. Такої думки дотримується голова політради «Нашої України» Валентин Наливайченко. А заяви віце–прем’єра Тігіпка про те, що в держави немає коштів на соціальні виплати та підвищення прожиткового мінімуму, є чистої води лицемірством на тлі неконтрольованих розтрат бюджетних коштів чиновниками через тендерні процедури, зокрема, придбання товарів і послуг в одного учасника.

Період осінніх депресій, що нині вже розпочав свою тріумфальну ходу нашим часовим поясом, загострює у людини негативні емоції, викликає втому, дратівливість. Принаймні так стверджують лікарі. І саме цю тезу блискуче підтверджує український Прем’єр–міністр Микола Азаров. Принаймні його публічні виступи.

Адже чим менше часу залишається до нового року — а отже, до моменту підбиття фінансових підсумків 2011–го, — тим роздратованішим та ображенішим на все і всіх виглядає Микола Янович. Цілковиту поразку перемовин з МВФ, коли місія прилітала до Києва фактично на екскурсію, наш очільник уряду вчора сприйняв чомусь як черговий дошкульний удар iз боку «недосадженої» опозиції.

П’ятнична лібералізація умов купівлі–продажу валюти, про яку так довго говорив Нацбанк, відбулася за сподіваним сценарієм: від охочих придбати долари–євро наприкінці минулого тижня почали вимагати... копію ідентифікаційного коду.

Тривала дискусія між ЗМІ і працівниками Кабміну на тему: «Пускати пресу до членів уряду перед початком засідання, як це було завжди, за всіх прем’єрів, чи запровадити нововведення і показувати чиновників тільки здалеку» вчора нарешті завершилася.

Учора будівлю Кабінету Міністрів знову оточили нові невдоволені. Ними виявилися активісти комітету енергетичної незалежності України, які вирішили сказати Прем’єр–міністру — безмежно довго рухатися шляхом уступок Росії неможливо.

Учора на українську землю в районі аеропорту «Бориспіль» нареші ступила делегація Міжнародного валютного фонду. Вашингтонських кредиторів з нетерпінням чекають на берегах Дніпра вже давно.

«Потерпіть ще кілька днів, iз п’ятниці почнуть діяти нові правила», — ввічливий касир комерційного банку при обміні валюти нині ще старанно виконує вказівку НБУ — знімає копії з паспорта кожного клієнта. Оскільки ксерокс у банку один, то дівчатам–операціоністкам доводиться непросто.

Український Президент Віктор Янукович не довго сумував, що його новому та суперобладнаному авіалайнеру відмовили у наданнi посадки в Брюсселі — столиці європейської бюрократії. Як зізнався сам Віктор Федорович, він анітрохи не хвилювався, що заплановане на початок наступного літа підписання Угоди про асоціацію фактично опинилося під загрозою. Утiм зізнався у провалі наш гарант, судячи з усього, не зовсім щиро. «Іншого [в цій ситуації] він не міг сказати», — повідомив про Януковича Голова Верховної Ради Володимир Литвин, даючи зрозуміти, що таким чином Янукович парирував дружній удар єврочиновників, невдоволених рішенням судді Родіона Кiрєєва.

Але найцікавішими виявилися не слова, а дії Віктора Федоровича. Замість поїхати на Захід, він вирушив... на свою маленьку батьківщину, в багатостраждальний Донецьк. Але, як виявилося, не для усамітнення, як це було в 2004–му. Там, на економічному форумі, Віктор Янукович зустрівся зі своїм російським колегою Дмитром Медведєвим. У цей час наш Прем’єр–міністр Микола Азаров вів діалоги на засіданні глав урядів СНД у Санкт–Петербурзі. Зазвичай після таких заходів з’являються дуже цікаві ньюси. Позавчорашній день не став винятком.

Учора журналісти, а з ними і вся країна, довідалися, що напередодні очільник нашого уряду Микола Азаров, виявляється, побував у Сквирі — райцентрі на Київщині. Подія відбулася рівно за добу до того, як у Сквиру з дружнім, але скандальним візитом до офісу БЮТівського нардепа завітав «Беркут». Здавалося б, просто збiглося, але скільки алегорій!