Великий сезон «торжества прагматизму» в дорослому футболі так стомив його прихильників, що від першості світу в Голландії серед 20-річних усі чекають насамперед яскравого видовища. І дуже приємно, що за цим критерієм українці — на перших ролях. Питання, куди це все щезає з переходом на рівень національної збірної, залишимо аналітикам. А наразі відзначимо той факт, що в останньому і вирішальному матчі групи В (китайці забезпечили собі перше місце достроково) фаворитами вважалися не віце-чемпіони Європи — молоді турки, а підопічні Олексія Михайличенка. Хоча, звичайно, навіть на молодіжному рівні вміють прораховувати можливі варіанти, через що цей поєдинок опинився під впливом «нічиєї, яка влаштовує обидві сторони». Після 80-ї хвилини за рахунку 2:2 суперники вже не ризикували. Турків уже задовольняло таке третє місце, а «синьо-жовтих» важко звинувачувати за те, що не лізли в атаку, маючи на одного гравця менше за рахунку, який виводив їх на почесну другу позицію в групі.

Лідери вітчизняного баскетболу завдяки своїм наставникам і легіонерам зробили чоловічу суперлігу колоритнішою. Дуже часто в цьому сезоні їх протистояння називали «гідним НБА», і це часто не було перебільшенням — згадайте хоча б перемоги БК «Київ» над «Азовмашем» — 123:118 та 104:102. Звичайно, від фінальної серії у виконанні грандів теж чекали чогось надзвичайного та інтригуючого. Та, на жаль, третій поєдинок у Маріуполі виявився останнім. У чемпіонській серії до трьох перемог «вовки» не віддали азовцям жодного матчу.

Якщо комусь, аби зрозуміти значення футболу для Донецька, недостатньо 30-тисячних вояжів фанатів «Шахтаря» до Києва, то варто було оцінити, як у четвер у цих краях святкували чемпіонство улюбленої команди. Не помилюся, якщо стверджуватиму, що така «збірна» російських зірок на донецькій сцені ще не виступала. Вочевидь, для Донбасу футбольна перемога багато означає ще й на тлі недавньої політичної поразки, та все ж такий святковий пафос був би доречним, скажімо, при єврокубковому успіху. Але, схоже, на цей випадок у Ріната Ахметова замість Миколи Баскова з’явиться можливість запросити Монсерат Кабальє. А поки що «помаранчево-чорні» фестивалять з нагоди здобуття вітчизняного чемпіонства. До всього, «Шахтар» при мовчазній згоді президента ФФУ Григорія Суркіса запровадив своєрідне «ноу-хау» в нагородженні: золоту медаль отримує, окрім гравців, тренерів та керівників клубу, ще й російський композитор Ігор Крутой, який свого часу написав гімн команди. Також здивувало, що на імпровізований подіум на донецькому РСК «Олімпійський» не вийшли динамівці, нагородження яких «сріблом» тут також планувалося...

В Угорщині завершився 11-й чемпіонат Європи з сумо. Цього разу популярний уже не тільки в Японії спорт зібрав у курортному містечку Вишеград під Будапештом представників 24 країн континенту. Приємно, що українські сумоїсти були далеко не останніми на вишеградському дохе (так називається килим у цьому виді єдиноборств, який зародився ще у 642 році): вітчизняні борці здобули аж 18 нагород. Щоправда, золотих медалей вибороти не вдалося, але така кількість срібних та бронзових призерів дозволила нашій команді підтвердити своє місце у трійці кращих на континенті.
Відразу після повернення з Угорщини кореспондент «УМ» перехопив на пероні київського вокзалу президента Федерації сумо України, члена виконкому Європейського союзу сумо Сергія Коробка.

На харківському треку «Автоград» відбувся другий етап чемпіонату України iз шосейно-кільцевих перегонів. Тут трапився рідкісний випадок, коли неприємні сюрпризи під час змагань спіткали не кількох пілотів, а тією чи іншою мірою — абсолютно усіх.

Федерація футболу України поставила перед нашими 20-річними юніорами дуже складне завдання — вийти у фінал чемпіонату світу, який зараз проходить у Голландії. Мабуть, таке «зомбування» — аналогія з «установкою» на перше місце у відбірковій групі «дорослої» національної збірної. Утім Олексій Михайличенко — не Олег Блохін. Навіть у першому, переможному, матчі з панамцями вихованці «академії Павла Яковенка», які складають основу нашої команди, часто «не догравали» епізоди. Позавчора в поєдинку, програному китайським ровесникам, ця «хвороба» виявилася ще гостріше. Очевидно, у Мілевського, Алієва та компанії справді «очі не горять», через що Йожеф Сабо рідко довіряє їм місце в основі «Динамо». А врахуймо, що для юних динамівців турнір у Голландії — добрий шанс покращити перспективи своєї кар'єри в «стилі Клебера» (адже відомо, що бразилець викликав зацікавленість провідних клубів Європи саме після молодіжного чемпіонату світу).

Як уже повідомляла «УМ», нещодавно в угорському місті Дебрецен завершився перший в історії спортивної гімнастики суто індивідуальний чемпіонат Європи. Українці там виступали у дещо оновленому складі, і все ж спромоглися повернутися до Києва з двома бронзовими медалями та 11-м місцем у загальному заліку. В абсолютній першості до фіналу потрапили двоє наших дівчат — киянка Ольга Щербатих та Дарія Згоба з Івано-Франківська, яка з 16-го місця у кваліфікації піднялася на 9-те. Крім того, 15-річна Дарія стала третьою у вправах на брусах, а чемпіон Афін-2004 Валерій Гончаров такий же результат показав на поперечині.

В автоспорті, схоже, спека здатна негативно впливати не лише на техніку, а й на людей. Принаймні сумніватися, що саме температура понад 30 градусів у Монреалі стала причиною масових сходжень болідів із дистанції, не доводиться. Через те, що з двадцяти машин до фінішу доїхало лише 11, канадський етап чемпіонату світу вийшов метушливим і не зовсім логічним. Зокрема, фахівці стверджують: два представники «Феррарі» на подіумі — закономірність для минулого сезону, але нонсенс – для нинішнього. З огляду і на технічні, і не лише технічні проблеми в «Скудерії».

Останній тур чемпіонату України буде формальністю, після того як минулої неділі «Шахтар» переміг у трохи «дивному» матчі в Одесі і став недосяжним для київського «Динамо». Це — друге «золото» чемпіонатів України для команди Ріната Ахметова. Після низки поразок на всіх «фронтах» «донецькі» нарешті мають сатисфакцію...

Куди йдуть спортсмени після завершення кар'єри? Варіантів адаптації до «звичайного» життя є безліч — від тренерської діяльності до бізнесу. Але фактично всі, хто віддав багато років спорту великих досягнень, назавжди залишаться ветеранами того ж спорту. І не важливо, чи тобі 25 років і ти «пенсіонер» за мірками художньої гімнастики, чи 80. Рух ветеранів спорту як громадська формація у нас став зароджуватися фактично з перших років незалежності України.