Комбайнери Одещини завершують косовицю ранніх зернових та зернобобових. На токи, хлібоприймальні пункти й елеватори вже завезено 2,3 млн. тонн збіжжя, переважно з південних районів. Ще 200—300 тисяч тонн буде зібрано до кінця липня в північних районах. Але такі цифри зовсім не тішать селянина, більше того, технології «здирання шкури» підштовхують хліборобів регіону до масових протестів.

З початку липня вступив у дію новий стандарт оцінювання якості зерна. Відтепер основою для визначення класу збіжжя стає не вміст білку, а клейковини. Так, до перших трьох класів, себто продовольчої пшениці, належать зернові з вмістом білка щонайменше 11 відсотків, а клітковини — не менше 18. Якщо ж вміст білка такий же, проте клейковини менше 18 відсотків — пшеницю відносять до IV–V класу.

З початку нинішнього року Україна посідає третє місце у світі за продажем зерна: експорт збіжжя наблизився до рекордних за останні кілька років 24,7 мільйона тонн. Цього року ми також маємо непогані шанси утримати бронзу, адже наш основний конкурент — Аргентина, — за прогнозами, зіткнеться з неврожаєм.

Проте заробити на вирощеному вітчизняним аграріям буде важко: переважна частина прибутків перейде до власників елеваторів і перекупників. Вони, на думку Прем’єр–міністра Юлії Тимошенко, фактично створили в Україні штучну монополію, закуповуючи зерно у сільгоспвиробників за заниженими цінами. Думку Прем’єрки поділяють і в Антимонопольному комітеті — там розпочали спеціальне розслідування.

ершими жнива традиційно розпочали кримські аграрії: разом зі своїми колегами з сусідніх областей вони уже намолотили перший мільйон зерна. Крім автономії, до збору врожаю долучились сільгосппідприємства Кіровоградської, Запорізької, Полтавської та Дніпропетровської областей.
Однак цьогоріч фермерам також доводиться вирішувати вже традиційні жниварські проблеми: немає фінансування, брак техніки й пального. Розібратись на місцевому рівні із такою масштабною проблемою нелегко, тож «підключаються» чиновники всіх рівнів. А найдієвішу допомогу — технікою — жнивуючим областям надають сусіди.

«Прошу вас! Посідайте близенько, по двоє–троє, щоб усі могли розміститись», — інструктувала зі сцени місцевих жителів депутат сільради. У невеличкому сільському клубі зібралось чимало народу — значно більше, ніж він міг умістити. Сидячих місць усім не вистачило, навіть коли принесли додаткові табуретки з місцевої школи: тим, хто не прийшов вчасно, довелось постояти в коридорі. Навіть усі шість відчинених вікон не могли впоратись із незвично великою кількістю людей: у приміщенні швидко стало жарко.

Урахувавши всі заслуги агросектору, який чи не єдиний з усіх галузей економіки дає приріст, Президент України звернув на аграріїв особливу увагу. Щоб заохотити сільгосппідприємства і надалі «витягати» економіку, Віктор Ющенко хоче збільшити цьогорічні видатки для АПК — відповідний указ Президент опублікував минулої п’ятниці.

Коли три роки тому німецького фермера Елмара Кремерскотена «сватали» на українські землі, він трохи поїздив Україною, вибираючи, куди б можна було вигідно вкласти свої інвестиції. Із прицілом на майбутнє, звичайно. Знайомий порадив йому зупинитися в Західній Україні. Так доля привела його на Волинь...

Минулого тижня Прем’єр–міністр Юлія Тимошенко заявила, що сільське господарство чи не єдина галузь, у якій спостерігається зростання показників виробництва. «Незважаючи на фінансові складнощі, аграріям удалося цього року засіяти яровими і зернобобовими культурами більшу площу земель, ніж торік.

Купівля харчів в українських супермаркетах нагадує лотерею: жоден українець не зможе бути на 100 відсотків певен, що саме приніс додому і наскільки ці продукти безпечні. Витягти кота з мішка вирішили урядовці — вони хочуть ввести обов’язкове маркування вмісту генетично модифікованих організмів у вітчизняних продуктах.