Шукати квартиру херсонського художника В’ячеслава Машницького, яку він облаштував під перший в Україні музей сучасного мистецтва, виявилося досить кумедно. Про нього по всій Україні ходять чутки не один рік, а в Херсоні своїх унікумів чомусь ігнорують. Триматися за живіт від власного реготу мені довелося вже на початку розвідки під назвою «Де тут у вас музей сучасного мистецтва».

Коли прогуляєшся Херсоном, здається, що тут із мистецтвом, а тим паче contemporary art, геть скрутно. Але ж знайшли там провокативного художника Стаса Волязловського, який нині продається в Москві й за угодою з галереєю «Реджина» не має права зв’язуватися більше ні з якими арт–інституціями. Тут щороку проводиться ще й фестиваль футуризму, а це вже «не шо лібо как».

Учора на Володимирській, 33 із півсотні молодих людей пікетували будівлю Служби безпеки. Вони не мали жодної партійної чи громадської символіки, хіба що один прапор на всіх — синьо–жовтий. «Ми не належимо до жодної політичної сили і представляємо стихійний молодіжний рух проти корупції урядовців та парламентаріїв, — пояснив «УМ» організатор акції Володимир Печерський. — Ми просто закликали прийти сюди своїх знайомих, вони ще когось привели, так і зібралися».

Кіно, як мікроби. Той, хто «підхопив» його одного разу, жити без нього вже не може. Винахід «рухомих малюнків» назавжди заворожив частину населення, і одні пішли вчитися професії, щоб отримувати задоволення і за це задоволення отримувати ще й гроші, а інші — все життя знімають без винагороди. Суто заради задоволення. За радянських часів студії аматорського кіно були чи не в кожному великому місті, зараз і на професійний кінематограф грошей не вистачає. Але ентузіасти все одно є, вони на зло розкрученим кіношникам на брак грошей не скаржаться, ідеї з них фонтанують, тому й знімають на рік по декілька фільмів. Любительських. І студії мають, і фестивалі проводять. На одному з них «УМ» побувала, щоб переконатися: доки живуть аматори, кіно було, є і буде.

Якось Андрій Курков сформулював запитання: чому в Україні немає книжок про сучасних письменників? Не встиг запитати, як на ринку з’явилося кілька видань, де подано різні погляди на сучасний літературний канон. Отже, книжки яких «канонірів» пропонують сьогодні в книгарнях?

Позавчора під вечір за участі преси відбулося засідання Комітету ВР із питань боротьби з оргзлочинністю і корупцією. Причина? Ймовірна причетність народних депутатів до покриття банд контрабандистів. Нагадаємо, що на нещодавньому засіданні РНБО про це відкрито заявив Президент Віктор Ющенко, користуючись матеріалами, підготовленими СБУ. Натомість керманич СБУ Валентин Наливайченко пішов ще далі, натякнувши, що йдеться про депутатів із «профільного» для силовиків комітету. Мовляв, там треба шукати покровителів банд «Горобці», «Добряки» та інших.

Проросійські сили в Україні розпочали контрнаступ на Національну раду з питань телебачення і радіомовлення, яка заборонила трансляцію неадаптованих до українського законодавства окремих російських телеканалів (про це «УМ» повідомляла в учорашньому номері). Звернення з цього приводу до Президента і українського парламенту прийняла президія ВР Криму. За словами голови Анатолія Гриценка, нині глава держави має призупинити рішення Нацради, винісши його на обговорення РНБО, оскільки, вважає кримський спікер, заборона контролюючого мовників органу «суперечить Конституції України, обмежуючи доступ громадян до інформації». А депутатам парламенту влада півострова пропонує виключити із закону про телебачення і радіомовлення посилання на Європейську конвенцію, на яку, вважають у Криму, посилається Нацрада, забороняючи неадаптовані телеканали. Мотивація — її не ратифікувала ВР, отже, й керуватися у прийнятті рішень нею не можна.

Біосферний заповідник «Асканія–Нова» на Херсонщині та національний природний парк «Подільські Товтри» висунуто номінантами до всесвітнього конкурсу «Сім чудес світу». Таку ініціативу проявила команда акції «7 чудес України» на чолі з БЮТівцем Миколою Томенком. Заявку вже подано, стверджує прес–служба «Семи чудес України».

На одному з попередніх фестивалів у Ніжині художній керівник Львівського театру ім. Заньковецької Федір Стригун зауважив: «...Завжди прийнято вважати, що всі знакові події в театральному мистецтві проходять у столицях, але я ніколи не поділяв і не поділяю такої думки. Саме тут дуже часто народжуються цікаві театральні колективи, з’являються яскраві акторські таланти. І саме фестиваль надає змогу реально побачити цей процес. Яскравим прикладом цього є геній видатної актриси Марії Костянтинівни Заньковецької». Аби слова не розходилися з ділом, до того ж, і прізвище в назві театру зобов’язує, пан Стригун регулярно делегує на Ніжинський фестиваль найкращі вистави. Цього року Чернігівщина подивиться львівську «Варшавську мелодію».