Українцям пообіцяли світло в кінці податкового тунелю. На одному з найпопулярніших інформаційних ресурсів держави — персональній сторінці голови Держкомпідприємництва Михайла Бродського у «Фейсбуці» — з’явилося сенсаційне повідомлення: кількість податків, якими пересічні українці утримують на плаву державу і її владу, скоротиться з 23 до 9. «Таким чином спроститься адміністрування і звітність», — написав Бродський. Утім новиною заяву чиновника можна вважати лише умовно — Бродський фактично повторив давню обіцянку віце–прем’єра Сергія Тігіпка провести реформу оподаткування та з двадцяти трьох зробити дев’ять.

В українському уряді черговий скандальчик. Учора один із чиновників середньої ланки, мабуть, не подумавши і не порадившись, «злив» пресі хоча й правдиву, але у передвиборчий час дуже шкідливу для влади інформацію: про те, що закривається найбільш розпіарена урядова ініціатива — програма «Доступне житло». Ідею задобрювати виборців квартирами, як відомо, висунула нині ув’язнена екс–Прем’єрка Юлія Тимошенко. Команда Миколи Азарова, активно тавруючи попередників, не придумала нічого краще, як просто скопіювати задум «потьомкінських будинків». Навіть у деталях.

Попри інтенсивне втілення інформаційних технологій, чимало українців все ж таки любить одержувати старі добрі листи у конвертах. Ті самі, які приносить додому друг сім’ї — листоноша. Утiм світ стрімко змінюється, і «Укрпошта», намагаючись посилити свої позиції на ринку послуг, це враховує. На Всеукраїнському поштовому форумі презентували стратегію розвитку відомства до 2017 року. «Нова стратегія дозволить модернізувати підприємство, й за п’ять років технічні та кадрові можливості «Укрпошти» будуть настільки потужними, що ні в кого не виникне сумнівів під час вибору постачальника поштових послуг. Ми вже багато зробили у 2012 році: збільшили прибуток, доходи, зарплату працівникам, покращили якість обслуговування, словом, заклали фундамент для подальшого розвитку», — заявила генеральний директор підприємства Оксана Плотнікова.

Близько півроку тому урядовці вирішили взятися за непрозорий український фармацевтичний ринок — і змусити ціни знизитися. Першим кроком уряду було запровадження референтних, тобто справедливих, цін на медикаменти. Під програму потрапили ліки для нормалізації артеріального тиску. «Сьогодні пацієнти за рецептом лікаря можуть придбати лікарські засоби за зниженими цінами. Та референтна ціна, яка задекларована міністерством, буде відшкодована державою, — запевнила перший заступник міністра охорони здоров’я Раїса Моїсеєнко. — Таким чином, кожен українець, хто прагне придбати препарат для зниження артеріального тиску за пільговою ціною, зможе його отримати за умови звернення до лікаря та отримання від нього рецепта».

Уже понад два роки команда нинішньої влади нагинає Україну для більш успішної дружби з Росією та всім СНД. А радість від того нині має тільки Росія. Скажімо, вступила наша держава у Зону вільної торгівлі з СНД, відкривши величезні перспективи для вітчизняної економіки. І що? А нічого! Перспективи й надалі залишаються величезними — але практично без жодних нових дивідендів для нас.

В Україні готується масштабна афера, пов’язана з ринком землі, попере­джають в об’єднаній опозиції «Батьківщина». Єдиний шлях не допустити грабунку наших громадян — це продовжити мораторій на продаж українського чорнозему.

Шкода, що Китай випереджає Україну, та й не тільки її. Китайська команда завоювала друге місце на Олімпійських іграх, китайська економіка (за ВВП) є другою у свiтi, от–от вийде на першу позицію. Старші люди пам’ятають, як у радянські часи китайці приїздили в українські інститути навчатися, стажувалися на наших підприємствах. Ми сміялися, коли китайці ганяли горобців, виплавляли у сільських домнах нікудишній чавун. З того часу Китай зробив гігантські кроки вперед, а Україна посунулася назад. Нині ми купуємо китайський ширвжиток, присмачуємо китайським часником наше (поки що) сало; минулого року, як згадали про гречаники («гоп, мої білі»), гречку довелося купувати в Китаї. (У поточному році уряд зумів забезпечити виборців власною гречкою). А зовсім недавно Китай позичив нам долари, щоб ми закупили його технології та обладнання для енергетики. А що ж ми? Ми продукуємо необроблений низькоякісний метал і «робимо ракети» (лишився ще спадок поки що).

Один долар, вкладений у фото– і відеофіксацію ситуації на дорогах, дає 30 доларів економічного ефекту. Один долар, вкладений в інформаційну програму щодо застосування ременів безпеки на автомобілях, заощадить державі 20 доларів. Такі цифри оприлюднив днями президент «Асоціації безпеки дорожнього руху» Михайло Берлін. Болюча проблема, коли показник аварійності в Україні у 2—2,5 раза вищий, ніж у Європі й США, ймовірно, може зрушитися з мертвої точки: до її вирішення долучилися зацікавлені структури — страховики. Меморандум про співробітництво підписали Моторне страхове бюро та Асоціація безпеки дорожнього руху.

Уряд настільки вірить у те, що МОК обере–таки Львів столицею Олімпійських ігор–2022, що вже замовив німецькій компанії PROPROJEKT Planungsmanagement & Projekt­beratung GmbH розробити техніко–економічне обґрунтування для національного проекту «Олімпійська надія».

Через невиправдано високу вартiсть електроенергії Запорізький i Стахановський феросплавні заводи не можуть працювати. Поява тисяч безробітних металургів наряд чи поліпшить соціально–економічну ситуацію в країні.