Будь здоровий, електорате!

Близько півроку тому урядовці вирішили взятися за непрозорий український фармацевтичний ринок — і змусити ціни знизитися. Першим кроком уряду було запровадження референтних, тобто справедливих, цін на медикаменти. Під програму потрапили ліки для нормалізації артеріального тиску. «Сьогодні пацієнти за рецептом лікаря можуть придбати лікарські засоби за зниженими цінами. Та референтна ціна, яка задекларована міністерством, буде відшкодована державою, — запевнила перший заступник міністра охорони здоров’я Раїса Моїсеєнко. — Таким чином, кожен українець, хто прагне придбати препарат для зниження артеріального тиску за пільговою ціною, зможе його отримати за умови звернення до лікаря та отримання від нього рецепта».

За словами Моїсеєнко, її міністерство намагається поширювати практику, коли ліки будуть купляти за рецептом лікарів. Із моменту старту пілотного проекту з регулювання цін на лікарські засоби для лікування осіб з гіпертонічною хворобою середньозважена вартість упаковки препаратів знизилася на 8%. Водночас обсяг продажів препаратів проти гіпертонії зріс на 13%.

Другим кроком влади на ринку медикаментів стало підписання три місяці тому меморандуму з виробниками ліків. Сьогодні, за два тижні до виборів, настав момент для звіту. «Середньозважена вартість ліків, що входить до Національного переліку основних лікарських засобів, знизилася на 17%, іноземної — на 1%», — повідомив голова Державної служби з лікарських засобів Олексій Соловйов. Причому, за словами чиновника, фармацевтичні компанії від такого цінопаду у збитках не опинилися. «У результаті зниження цін національними фармацевтичними компаніями, об’єм реалізації їхньої продукції за три місяці зріс на 3%», — порахували у профільному відомстві. А Раїса Моїсеєнко додала: «Аптечна націнка зараз становить — 25%. У 2009 році вона становила 30%. Постачально–збутові надбавки на лікарські засоби також будуть знижуватися: з 13 до 10%».

Утiм показовими зниженнями ціни проблеми вітчизняного фармринку не вичерпуються: експерти прогнозують дефіцит великої кількості медичних препаратів — близько двох тисяч найменувань. З усіми можливими наслідками. Йдеться про дотримання так званого стандарту GMP. «Усі країни світу діляться на країни, які застосовують міжнародні стандарти гарантії якості лікарських засобів (GMP), і країни, які використовують національні інструменти регулювання якості. Проаналізувавши національний реєстр лікарських засобів, ми виділили групу ризику — ті ліки, які постачаються до України від виробників, які ніколи не інспектувалися ні Україною, ні провідними регуляторними агентствами. Таких ліків виявилося 1300 найменувань», — підтвердив побоювання Соловйов.

За його словами, до цього числа входять, зокрема, до 130 позицій диклофенаків різних виробників iз різних країн, до 100 позицій флуконозолів. Утiм жодної проблеми, якщо ці виробники підуть iз ринку, чиновник не бачить. «Якщо підуть 10—20 найменувань таких лікарських засобів — їх буде чим замінити. Вся номенклатура лікарських засобів дублюється національними виробниками або іноземними компаніями, які працюють за стандартами GMP», — сказав голова Держлікслужби. Проте шляху назад у відомстві не вбачають, і ввезення імпортних ліків на територію України стане можливим тільки за наявності виданого держорганом сертифікату якості — і доля цих самих двох тисяч лікарських препаратів іноземного виробництва підвисне у повітрі. Або ж вони будуть змушені «домовлятися» з чиновниками. А цей процес, як відомо, зниження вартості не стимулює.

Українські підприємства, як відомо, пройшли через Сциллу і Харибду вимог GMP ще у 2010 році. Упродовж двох років Держлікслужба регулярно проводила виробничі перевірки, в результаті яких 25% українських фармвиробників були позбавлені ліцензії за невідповідність вимогам GMP.