Звичайно, ідеально було б, якби до кожної страви кожна господиня власноруч готувала соус. Але нестача часу і ще купа інших причин змушує тримати у холодильнику упаковку–другу магазинного кетчупу. Який він у порівнянні з іншими? Спеціалісти Центру незалежних споживчих експертиз «Тест» дослідили сім різновидів цього продукту: три — вітчизняного виробництва і чотири — імпортовані.

Невеличке село Раків під Києвом цієї неділі здригнулося від жаху. На сільському кладовищі, здавалося, пройшли воєнні дії. Нові й старі, дорослі й дитячі надгробки валялися на землі. Деякі були розтрощені майже на пісок. Одного разу оплакавши своїх родичів, тепер люди оплакували вже їхні могили. Наразі міліція відкрила кримінальну справу за статтею «наруга над могилами». Серед можливих варіантів — діяли скінхеди, бо на кладовищі знайшли багато слідів типового скінівського взуття; або сатаністи, хоча жодних знаків та написів злочинці не залишили. Як повідомляє прес–служба Головного управління Міністерства внутрішніх справ у Київській області, це наймасовіше руйнування надгробків за останній час.

Учора військові моряки України відзначили одне з найважливіших своїх свят — 91–шу річницю з дня підняття українських прапорів на бойових кораблях Чорноморського флоту та переходу його під юрисдикцію Української Народної Республіки . На кораблях та в берегових частинах ВМС це свято відзначили урочистим підйомом Державного прапора України та Військово–морського прапора. Сучасний Військово–морський прапор, до речі, не пострадянський винахід, а прапор ВМС Української держави гетьмана Скоропадського, 1918 року.

Хто помічає, аналізує, зрештою, рекламує літературний процес України? Сьогодні орієнтирами у світі літературних новинок стають не відділи критики так званих «товстих журналів», не книжкові колонки в газетах. Цю роль виконують інтернет–сайти. «Сумно», «Кульбіт», «ЛітАкцент» поступово заповнюють лакуну відсутності критики в українському культурному просторі. Ми зустрілися із керівником одного з таких віртуальних проектів Володимиром Панченком, професором Національного університету «Києво–Могилянська академія», доктором філологічних наук. П’ємо чай, говоримо про минуле і майбутнє.

Переповідають, що чернече ім’я Сергій Говорун отримав на честь свого наставника митрополита Кирила, нині патріарха Московського. Ці особистості справді схожі й ніби поєднані незримою ниткою. Обидва — високочолі розумники, поліглоти, комунікабельні й блискуче орієнтуються в міжнародній політиці. Не дивно, бо їхньою спеціалізацією стали зовнішні зв’язки церкви. Майбутній патріарх свого часу очолював «міжнародний» відділ РПЦ, архімандрит Кирил нині очолює такий же відділ Української православної церкви (МП).

Капітан суховантажного судна «Іван Сергієнко» Тетяна Олійник каже, що народилася з мрією стояти за штурвалом. Свій корабель вона лагідно називає «Ванєчкою» і навчилася запросто справлятися з «суто чоловічою» роботою, керуючи екіпажем із 14 чоловіків. Пройшовши «Крим і Рим», люті шторми і неодноразові загрози піти на дно, вона й сьогодні впевнена: немає в світі нічого кращого за море.

Утім до прохідного списку потрапили далеко не всі охочі. Риску упродовж якоїсь години підвели під порядковим номером 90 — саме стільки дітей (при нормі 56) зарахували ще у першу суботу березня до трьох перших класів навчально–виховного комплексу «Українська школа–гімназія». Зарахування відбувалось «по–дорослому, а контролювати процес прийому дітей на навчання приїхали навіть із постійного Представництва Президента України в Криму. «Однак і досі потік батьків і телефонні дзвінки не припиняються, — зізналась «УМ» директор навчального закладу Наталя Руденко. — Раніше через співбесіду, тестування ми мали можливість добирати здібних, обдарованих дітей. Нині ж хто з батьків не полінувався зранечку встати, дві доби вистояти, тих і дитина зарахована. А що вдієш, коли школа така бажана». Між іншим найбільш організованими цього разу виявилися кримськотатарські родини — їхніх дітей близько третини, хоча торік було всього десять відсотків.

Із Великоднем здавна пов’язано чимало народних прикмет. Деякі з них справджуються й по сьогоднішній день. Так, останній тиждень перед Великоднем, за народними повір’ями, завжди прохолодний. І справді, цього тижня українців проймали справжні дрижаки. А от погоду на Великдень угадати зась! За народними прикметами, якщо на Великдень буде сонячна погода, то це віщує тепле літо. Якщо на другий день Великодня ясна погода — літо буде мокрим, якщо хмарна — сухим. А ось мороз або грім у перший день Пасхи віщують гарний урожай льону.

Чорний ліс на території Кіровоградської області згадується ще в хроніках 1500 року. 200 років тому це був величезний суцільний масив лісу. Сьогодні він перетворився на окремі ліси різної площі, серед яких найбільші — Чорний і Чутянський.
Саме ці зелені насадження викликали серйозну дискусію між науковцями та лісівниками регіону. Представники кафедри географії та геоекології КДПУ ім. Володимира Винниченка стверджують, що без статусу національного парку Чорний ліс втратить свої унікальні масиви та рідкісні рослини. Лісівники ж певні: створення парку не піде на користь ні лісу, ні людям.

Керманича ДУС Ігоря Тарасюка назвати публічним політиком важко — «завгосп» Президента не бачить нічого одіозного чи вкрай поважного у своїй роботі, щоб про неї часто говорити з журналістами, — мовляв, звичайна менеджерська праця. У кабінеті Ігоря Тарасюка (а знаходиться Державне управління справами у секретаріаті Президента) пахне старовиною. На стінах — гобелени (вони, правда, не дуже «літні» — дипломні роботи випускників Косівського інституту декоративного мистецтва), на столах — старовинні Євангеліє та домашні ікони. «Це подарунки, я навіть не знаю походження цих речей, їхню історію, — пояснює Ігор Тарасюк і бере до рук зі столу глиняну посудину, з якої на підлогу сиплеться пісок. — Цей глечик, кажуть, справжній, старовинний — начебто з періоду Херсонесу. Але я підозрюю, що це підробка». Таких, очевидно, не буде в експозиції Мистецького арсеналу, проектом якого опікується успішний бізнесмен, — там усе планується на найвищому рівні. Ігор Тарасюк запевняє: українцям подібні об’єкти вкрай необхідні. Навіть в умовах кризи. А зекономити знайдеться на чому — наприклад, на чиновниках.
Про те, як Державне управління справами виселяє колишніх міністрів із дач і намагається урізати їм комунальні пільги, що планує робити з держаними резиденціями і меблями Кучми, Ігор Тарасюк розповів в ексклюзивному інтерв’ю «Україні молодій».