Напередодні нового навчального року десяток шкіл Херсона закривають через невідповідальність санітарно–гігієнічним нормам. Для цих установ перший дзвоник пролунає лише після того, як буде ліквідовано всі знайдені порушення.

Чайку «Спас», яка затонула в Херсоні в ніч на 12 серпня, нарешті, підняли. Воду із судна відкачали. Корму казацього човна кілька днів утримуватиме над водою плавучий кран за допомогою канатів — щоб деревина добре просохла.

Усупереч бадьорим заявам уряду, аграрії змушені продавати зібране зерно собі на збиток. Через те, що Аграрний фонд довгий час не міг визначитися із ціновою політикою, селяни за безцінь віддавали зібраний урожай спекулянтам. Це — вимушений захід, тому що соціальна сфера села перебуває на грані краху, а «живих грошей» катастрофічно не вистачає...

Аварія сталася у ніч на 12 серпня в одному із затонів на лівому березі Дніпра навпроти Херсона. Як стало відомо «УМ», козацька чайка «Спас» затонула не повністю, а лише частково — судно зарилося кормовою частиною, у якій розміщено двигун, під кутом близько 45 градусів у мул, але палуба човна не пішла під воду. На тому місці, де відбулася надзвичайна подія, також виявили нафтову пляму розміром 30 на 40 метрів. Пізніше з’ясувалося, що стався витік дизельного палива з бака корабля. Працівники Херсонського морпорту обгородили постраждалу акваторію спеціальними ботами й обробили сорбентом, який нейтралізує нафтопродукти. Відтак, запевняють вони, загрози навколишньому середовищу немає.

Тренерська доля молодого фахівця Юрія Максимова поки складається ідеально. Після закінчення насиченої кар’єри футболіста він попрацював керманичем призабутого київського ЦСКА і торік прийняв «Оболонь». До нього «пивовари» кілька сезонів поспіль намагалися повернутися до елітного дивізіону, який залишили у 2005 році. Втілити мрію в життя «зелено–білим» вдалося лише з приходом на тренерську лаву екс–півзахисника збірної України, причому Максимов підвищив своїх підопічних у класі з першої ж спроби. Тепер перед «Оболонню» стоїть набагато складніше завдання: втриматися в прем’єр–лізі. Кореспондент «УМ» зустрівся з наставником команди на базі в Бучі та розпитав, за рахунок чого клуб може втерти носа скептикам, котрі прогнозують дорогу «Оболоні» до нижчого дивізіону. Торкнулися ми в розмові й інших цікавих питань.

Тару добровольці громадського руху «Відродження Херсона» здали, а на виручені гроші відкрили рахунок у банку, на якому поки що лежить одна тисяча гривень. Лебедине озеро розташоване у самому центрі Херсона. Раніше це було найулюбленіше в народі місце для відпочинку, а нині — велике захаращене сміттєзвалище, де живуть бомжі й безпритульники. Цей об’єкт став таким через банальну жадібність місцевих чиновників. Справа в тому, що ще сім років тому озеру потрібен був капітальний ремонт — стали протікати труби, а штучна водойма почала розвалюватися. Поки грошей на проведення робіт не було, чиновники вирішили просто злити воду з озера. Саме тоді одна із заступників мера Херсона запропонувала викупити цю частину землі (разом із водоймою) з муніципальної власності.

...Усе почалося з особистої трагедії: єдиний син Надії Черноморченко помер від лейкемії, коли йому ледь виповнилося дев’ять років. Убита горем мати вирішила віддати його сусідам по палаті вже непотрібні речі й дорогі ліки. Зайшла в лікарню, побачила сповнені болем дитячі очі й одразу зрозуміла: поки вона ще може допомогти хоча б одному малюкові, її життя має сенс! Надія Черноморченко знайшла в собі сили щодня приходити в ту палату, де тихо вгасала її дитина. Тепер на тому ж маленькому ліжечку біля вікна лежать нові пацієнти — заручники підступної хвороби. Дітки радісно простягають свої худенькі рученята назустріч Надії. Вони знають, що та обов’язково приходить із подарунками — м’якою іграшкою або машинкою. А вона щаслива, коли в сумних очах малечі блисне усмішка. Сьогодні Надія Черноморченко об’єднала навколо себе вже понад сто волонтерів, які допомагають хворим дітям.

Щоб додати своїм вимогам наочності, депутати Миколаївської міськради й активісти організації «Екологічний фронт» організували театралізовану виставу. Дівчата, одягнені у білі футболки з емблемою «Кінбурн — SOS!!!», до яких було прикріплено зображення червонокнижних птахів, виконували «Танок маленьких лебедів», яких з автомата розстрілював безжальний браконьєр у камуфляжі. Тож беззахисні «птахи», заляпані кров’ю, падали на поліетилен...

Коли у твоїй родині п’ятнадцятеро дітей, щодня маєш одну й ту ж «арифметику». Приміром, приготувати 10 літрів борщу, зварити 7 кілограмів картоплі, насмажити 2 кілограми котлет та 4 кілограми риби. І все це велика родина може з’їсти за один–єдиний раз! А ще маєш думати, скільки потрібно автівок, аби всім разом кудись поїхати. На щастя, останню проблему багатодітній родині Зюзькіних із села Новомиколаєвка на Херсонщині вдалося вирішити — сім’я обзавелась особистим мікроавтобусом. Ключі від «Газельки», яку придбали на гроші благодійників, у «доважок» до звання «Мати–героїня» вручив родині голова Херсонської облдержадміністрації Борис Селенков. А водія й шукати не довелося — водить «бусика» старший син Зюзькіних Микола.

З народним артистом, а віднедавна — Героєм України Анатолієм Паламаренком ми домовилися зустрітися в редакції «УМ». «О, а це свіженький номер? — побачив на моєму робочому столі нове число «України молодої» артист. — Я ще не отримав. Вашу газету давно передплачую. Вона в мене найулюбленіша, хоча передплачую чимало преси. Але «УМ» завжди зі мною, бо мої думки збігаються з тим, що ви пишете. От і у Криму, звідки щойно приїхав, один–єдиний екземпляр, який надходив у продаж, кіоскерка спеціально для мене лишала»... Отож нашу розмову з Анатолієм Несторовичем ми і розпочали з відпочинку.