Традиційно ліберальна, насамперед до своїх гостей, Швейцарія днями зробила черговий крок, який мав показати всьому світові: нейтральній країні вже набридла роль сховища для біженців. Нагадаємо, у червні швейцарські виборці на черговому референдумі проголосували за те, аби ускладнити життя іноземцям.

Повернувшись із заслуженої відпустки, Прем’єр–міністр Микола Азаров був сам не свій від люті. І, відкриваючи засідання уряду, вирішив поділитися ще свіжими емоціями. «Літнє затишшя окремі чиновники в регіонах використали для того, щоб спробувати тихою сапою підвищити тарифи на послуги ЖКГ, — ще раз повідомив він поза­вчорашню новину й одразу ж почав намагатися знайти винних. Серед чиновників, які допустили подібний безмір, — i відповідні облдержадміністрації, і Мінрегіонбуд повинні були одразу ж закликати ініціаторів таких абсурдних планів до порядку!».

Росія, як показали останні події, вирішила взятися за боротьбу з українськими цукерками «Рошен» з усією серйозністю. Тобто не лише заборонити ввезення ласощів на територію від Калінінграда до Камчатки, а й нацькувати на вітчизняного виробника інших членів Митного союзу: Білорусь, Казахстан і Таджикистан. Утiм без особливого успіху. В останній торговельній війні проти України наш стратегічний партнер не виглядає беззаперечним фаворитом.

Українські аграрії вже зібрали 85% ранніх зернових — назагал це майже 27 млн. тонн. Цю цифру на засіданні уряду вчора оприлюднив перший віце–прем’єр Сергій Арбузов, який виконує обов’язки очільника Кабміну на час відпустки Миколи Азарова. Урядовець констатує: врожайність зернових цього року на 4,8 центнера з гектара вища, ніж торік, і становить 29,5 ц/га.

Українці стали значно менше споживати природного газу. Це раз. Іноземні компанії–партнери «Газпрому» дедалі успішніше протистоять тиску російського монополіста і через суд знижують тарифи.

Падіння економіки, яке впритул не помічає вітчизняний уряд, але фіксують закордонні експерти, практично щодня обростає новими, напрочуд сумними деталями. Як відомо, Прем’єр–міністр Микола Азаров традиційно заявляє, що господарський комплекс нашої держави розвивається динамічно, але одразу три міжнародні рейтингові агенції знизили прогноз держави та її найбільших корпорацій зi «стабільного» до «негативного». Вчора аналітики «Конкорд Капіталу» заявили: державний борг України до кінця року може побити всі рекорди і піднятися до показника 70 млрд. грн.

Черговий референдум у Швейцарії завершився нещодавно доволі прогнозованим результатом: 68% мешканців країни банків підтримали ідею обмежити премії та розміри вихідної допомоги місцевим топ–менеджерам. Тож уже в 2014 році бонуси керівникам фірм, які обчислювалися мільйонами франків, будуть поза законом.

Місяць тому до керма державного монополіста поштового зв’язку замість публічного реформатора Оксани Плотнікової прийшов банкір Костянтин Кривенко. Призначення на топ–менеджерський пост людини не зi свого середовища може свідчити, що лінія на реформування відомства — коли основні прибутки «Укрпошта» отримуватиме за, здавалося би, зовсім невластиві їй функції — збережеться. І, цілком можливо, набуватиме нових обрисів. Скажімо, українські зв’язківці можуть піти шляхом «Почти Росії», яка планує отримати банківську ліцензію та активніше працювати у руслі грошових переказів і мікрокредитування. Але чи залишиться за таких умов місце для традиційних поштових послуг, для яких держпідприємство не має альтернативи, — питання не просте.

Головною новиною минулого тижня, за логікою речей, мало стати зниження рейтингів шести українських банків — за твердженням агентства Fitch. Але новина, яка пролунала вслід за значно цікавішою — погіршенням суверенного рейтингу держави Україна, — залишилася практично непоміченою. Утiм клубок проблем, на які вона може вказувати, від цього не стає менш глобальним.