Зрив плану «Барбарошен»

Росія, як показали останні події, вирішила взятися за боротьбу з українськими цукерками «Рошен» з усією серйозністю. Тобто не лише заборонити ввезення ласощів на територію від Калінінграда до Камчатки, а й нацькувати на вітчизняного виробника інших членів Митного союзу: Білорусь, Казахстан і Таджикистан. Утiм без особливого успіху. В останній торговельній війні проти України наш стратегічний партнер не виглядає беззаперечним фаворитом.

Для азіатів шоколад не шкідливий

Наші сусіди–сябри повідомили лише про вжиті заходи, аби небезпечна, на думку росіян, продукція не потрапила до РФ через їхню територію — між Росією та Білоруссю, як відомо, кордону немає. Тож продукцію, вироблену на заводах «Рошен», віднині не пропускатимуть білоруські митники. Що ж стосується внутрішнього ринку, то свого рішення — безпечні «рошенівські» шоколадки для шлунка пересічного білоруса чи, може, шкодять так само, як і росіянину — офіційний Мінськ на час, коли верстався цей номер, ще не сформулював. «Здіснюємо відбір проб для проведення лабораторних досліджень», — повідомили в міністерстві охорони здоров’я Білорусі.

Натомість у середньоазійських республіках медична галузь працює швидше. Вчора стало відомо, що бензопропірену, який буцімто виявив в українських солодощах суворий головний санітарний лікар Росії Геннадій Онищенко, не помітили ні в Таджикистані, ні в Казахстані. «Ми проводимо постійні перевірки продуктів, які завозяться до нашої країни. У продукції «Рошен» жодного разу не було виявлено недоліків. Але після того, як у російських ЗМІ з’явилися повідомлення на цю тему, ми знову почали перевірки. Але того, про що повідомляв ­Держпотребнагляд Росії, не виявлено», — заявив заступник директора із стандартизації, метрології і сертифікації Ібодулло Курбонов.

Таку ж інформацію учора оприлюднив головний санітарний лікар Казахстану Жандарбек Бекшин. «Ми провели дослідження великої кількості продукції. Дивимося насамперед на бензопропірен. Сім найменувань дослідили — немає бензопропірену», — повідомив Бекшин. За його словами, Казахстан звернувся за офіційною інформацією про шкідливість українських цукерок до російського Держспоживнагляду, але офіційної відповіді ще не отримав. І поки Москва готує документи, казахи вирішили самотужки перевірити продукцію «Рошену» в торговельних мережах Алмати та Астани.

Цікаво, що українська фірма займає 15—20% кондитерського ринку Казахстану і 25% — Таджикистану. Утiм в абсолютних величинах наш виробник значно більше втрачає від заборони на неозорих просторах Росії, ніж користуючись, можливо, тимчасовою прихильністю азійських друзів. Найцікавіше тут інше: чи вдасться Росії переламати через коліно своїх партнерів по Митному союзу — і таки дотиснути їх до заборони продукції «Рошену». Бо якщо шкідливі домішки знаходять тільки у Москві, то це вже або диверсія, або таки торговельна війна.

Зате самі наїмося від пуза!

Російські неурядові кола останню версію й не планують заперечувати. Так, керівник науково–дослідницьких програм Чорноморсько–Каспійського центру, спеціаліст Російського інституту стратегічних досліджень Едуард Попов прокоментував ситуацію так: у сфері економіки майбутнє за ринками, які становлять щонайменше 200 мільйонів чоловік. Росія може зібрати такий ринок разом з Україною, Білоруссю і Казахстаном. А тому... «Якщо би Україна була членом Митного союзу, то не було би цих торговельних воєн, — без зайвої дипломатії сказав Едуард Попов. — Без України відродження Росії як промислової держави буде дуже важким». Іншими словами, якби Київ прийняв пропозиції вступу до Митного союзу, ніхто би не забороняв росіянам їсти український шоколад.

Тезу, що «Рошен» — це солодкий батіг, яким Україну заганяють у стійло Митного союзу, підтримують практично всі вітчизняні експерти. Але при цьому Москва явно перестаралася — відтак, в останній торговельній війні стало зрозуміло: Митний союз не можна вважати рівноцінною альтернативою створенню зони вільної торгівлі між Україною та Європейським Союзом. «Російська сторона використовує методи тиску, які не відповідають правилам, нормам, стандартам, прийнятим у Світовій організації торгівлі», — аргументує директор аналітичного центру Бюро економічних і соціальних технологій Валерій Гладкий.

Серед практичних кроків подолання солодкої блокади — перемовини. Міністр аграрної політики і продовольства Микола Присяжнюк повідомив: його відомство готове долучитися до міждержавного діалогу хоч сьогодні. «В Україні діє жорсткий контроль якості продуктів харчування у відповідності до вимог ЄС, і наш успішний експорт — як у європейські країни, так і до Росії — ­цьому підтвердження. Претензії щодо продукції стосуються не її якості, а свідчать про необхідність переговорів щодо торгово–економічних відносин», — Присяжнюк чи не першим з офіційних осіб зробив спробу назвати речі своїми іменами. Але у дуже і дуже м’якій формі.

Утiм експерти вже підраховують, який вплив може мати на ринок російська заборона «Рошену», якщо Москва таки не увімкне задню передачу. «Наслідки для України я бачу тільки позитивні», — стверджує Валерій Гладкий і пояснює: якщо порушення технології таки мали місце, то виробник буде змушений їх усунути. Для українського споживача це безумовний плюс. Якщо російський ринок для «Рошену» виявиться закритим, то фірма буде змушена намагатися наростити свою частку на внутрішньому ринку. Як наслідок, виробник буде змушений зменшувати або хоча би фіксувати ціни. Низькі ціни на якісну продукцію — плюс номер два.

Нема трагедії і для самої компанії. Якщо через певний час виробник вийде на інші зовнішні ринки, то він буде змушений наростити виробництво. Що знову ж таки є позитивним фактором. Ну, і нарешті, ситуація виглядатиме так, що українська влада не піддалася на шантаж — і може й далі йти шляхом євроінтеграції.