Леонід Кравчук — єдиний з українських Президентів на час каденції якого не припало як ухвалення Основного закону незалежної України, так і спроби його змінити «під себе». Тож напередодні 14–ї річниці Конституції України украй об’єктивними є його слова: «Нинішня влада, як і попередні, не бажає жити за Конституцією України. Ми жодного дня не жили за Конституцією. Можливо, жив народ, або хтось із громадян, але влада ніколи не жила за Конституцією. Вона жила, живе і збирається жити за політичною доцільністю.Весь 20–річний конституційний процес в Україні залежав від вождів».

Що й казати, вже Леонід Кучма, чий автограф стоїть під текстом Конституції від 28 червня 1996 року, двічі робив спроби змінити Основний закон. Перша спроба у 2000 році, під час так званого референдуму (двопалатний парламент, зменшення кількості народних обранців до 300 з обмеженням депутатської недоторканності), мети не досягла. Друга — наприкінці 2004 року, що отримала назву політичної реформи (перехід від президентсько–парламентської до парламентсько–президентської форми правління, формування уряду коаліцією депутатських фракцій тощо), таки взяла своє за мовчазного спостерігання головних учасників перегонів–2004 — Віктора Ющенка та Віктора Януковича. В подальшому обидва були не проти повернутися до конституційних моделей того ж таки Кучми. Але кожен обрав різні лекала Леоніда Даниловича. Президент Ющенко, за рік до президентських виборів–2010 запропонував свій проект нової Конституції, окремі норми якого дуже вже нагадували питання референдуму–2000. А новообраний Президент Янукович нібито не проти «відмотати» час назад у 2004 рік — повернутися до Конституції часів Кучми із сильними президентськими повноваженнями.

Леся Гонгадзе, мати загиблого десять років тому редактора «Української правди» Георгія Гонгадзе, нарешті зустрілася з новообраним главою держави Віктором Януковичем у присутності заступника голови адміністрації Президента Ганни Герман. Резонансна справа розслідується за каденції вже третього Президента, а віз, як кажуть, і нині там. За цей час пані Леся зустрічалася і з Леонідом Кучмою, неодноразово з Віктором Ющенком, а щодо Віктора Януковича, то ця зустріч стала першою. Леся Гонгадзе наполягла, щоб її спілкування з главою держави відбувалося без преси.

Мало хто сперечатиметься з тим, що в Україні закони повноцінно не діють — населення звинувачує в цьому владу, влада — низьку законодавчу дисципліну населення. Утім є закони, які виконати в принципі неможливо — через їхню нереалістичність і абсурдність. Саме такі закони і віднайшла «Україна молода».

Нещодавно правління Міжнародної правозахисної організації Amnesty International прийняло рішення, згідно з яким харківські активісти Денис Чернега та Андрій Єварницький отримали статус «в’язнів совісті». Як підкреслює Харківська правозахисна група, це перший випадок з 2004 року, коли Amnesty International оголошує українців «в’язнями совісті». Нагадаємо, що Чернега і Єварницький отримали 15 діб арешту (після апеляції строк арешту скоротили до дев’яти діб) за опір владі під час вирубки дерев у парку ім. Горького. Правозахисники ж вважають активістів невинними і збираються оскаржувати рішення Феміди в Європейському суді з прав людини.

Лише два місяці знадобилося юридичній команді Януковича, щоб розробити пакет законів щодо судоустрою і статусу суддів, який на Банковій вважають судовою реформою. Ще наприкінці березня Президент створив робочу групу з питань судової реформи (очолив її міністр юстиції Олександр Лавринович, а координатором групи невдовзі став перебіжчик із БЮТ, одіозний правник Андрій Портнов, призначений заступником глави адміністрації Президента), а вже позавчора пропозиції щодо реформи обговорили у присутності глави держави й отримали від нього «одобрямс». Після цього реформаторський бліцкриг правників Януковича продовжився: вже під вечір понеділка законопроект від Президента спішно зареєстрували у Верховній Раді як першочерговий. А вже завтра «регіонали» розраховують ухвалити його в першому читанні. При цьому повного тексту цього «судового» пакета чимало незалежних правників та народних депутатів ще не бачили, тож і не беруться коментувати не відомий їм зміст реформи. Розробники законопроекту нахвалюють лише окремі норми, а їхні опоненти — ці ж норми й критикують або вказують на плагіат: мовляв, правники Януковича чимало позитивного запозичили в правників Ющенка.

Минулого тижня проект постанови про звільнення міністра охорони здоров’я зареєстрували депутати від БЮТ Євгеній Добряк і Раїса Сорочинська–Кириленко. Приводом для ініціативи стали результати перевірки Головним контрольно–ревізійним управлінням фінансово–господарської діяльності МОЗ у період з 1 січня 2008 року по 18 листопада 2009 року — тоді, обіймаючи посаду заступника міністра, діяльність тендерного комітету відомства координував саме Митник. Як пояснили Добряк і Сорочинська–Кириленко, «в цей період закупівля лікарських засобів, лікувально–діагностичного устаткування і виробів медичного призначення здійснювалася винятково через посередників, що призвело до неефективного використання 51 мільйона бюджетних коштів».

Службова перевірка Держ­автоінспекції не встановила порушень у діях своїх співробітників, які забезпечували проїзд кортежу Президента Віктора Януковича Харківською площею в Києві, внаслідок чого сталася ДТП зі смертельним наслідком. Нагадаємо, що жахлива аварія сталася 21 квітня в результаті зіткнення автомобіля швидкої допомоги президентського кортежу зі столичним таксі. Водій таксі загинув на місці, а двоє його пасажирів, які їхали в аеропорт «Бориспіль», дістали тілесні ушкодження. До аеропорту поспішав і глава держави — саме того дня Янукович підписав скандальні Харківські угоди з Президентом РФ Медведєвим.

Замах на голову Донецької обласної громадської організації «Правовий захист» Вадима Черкасса стався, коли він виходив із будинку. На нього напали двоє невідомих чоловіків спортивної статури 30—35 років. Нападники встигли завдати шість ударів залізним прутом по голові та правій руці. За словами потерпілого, врятувало те, що на вулицю вибігли сусіди, що змусило злочинців утекти.