Сьогодні, порахувавши кількість зібраного в Україні зерна, розумієш: селяни зібрали хоча й менше, ніж у рекордному 2008–му, але таки більше, ніж прогнозували аналітики перед початком жнив. Звідси й різні оцінки наших шансів на врожай наступного року. Від надоптимістичних: мовляв, потенціал вітчизняних чорноземів дасть змогу збільшити врожай у півтора раза і «задушити» конкурентів на світовому ринку зерна, до доволі сумних — як писала преса, у тому числі й «УМ», озимі через несприятливу погоду довелося сіяти у сухий ґрунт. А це може суттєво вплинути на майбутній урожай, а відтак і на гордість номер один українського аграрного сектору — експорт збіжжя. Тим паче, крива врожайності, за статистикою, об’єктивно котиться донизу.

Утім у Міністерстві аграрної політики стверджують: у доброму та задовільному стані маємо нині близько 80% посівів — така сама цифра була торік. Як запевнив «УМ» заступник міністра Сергій Мельник, погода рідко коли балує українського аграрія, а тому раніше лютого вони не озвучуватимуть прогнозів.

Наприкінці нинішнього сільськогосподарського року український селянин опинився на черговому роздоріжжі: або вирощувати, або ні... Під прогнози аналітиків, що у перспективі виробництво продуктів харчування стане найвигіднішим бізнесом у світі, хлібороб намагається звести свій власний дебет із кредитом. І розуміє, що нині про прибутки говорити завчасно. Натомість треба вкладати, вкладати і ще раз вкладати.

І при цьому ... боротися за своє право фінансувати розвиток галузі. Скажімо, один з найбільших вітчизняних агровиробників і експортерів, вкладаючи у логістичну мережу сотні мільйонів доларів — у тому числі й кредитів, виданих під державні гарантії уряду Данії(!), — через доморощених державних чиновників не може виконати багатомільйонні контракти, відмова від яких нанівець руйнує імідж України як експортної держави. Йдеться про поставки продовольства на ринок Ірану, гуманітарну допомогу Ефіопії, зрештою, можливу втрату традиційних ринків збуту.

Курирує незвичайну колекцію Інститут виноградарства та вина «Магарач»: науковці щодня стежать за «самопочуттям» унікальних саджанців. Однак проблема може підкрастись з іншого, не зовсім очікуваного боку: без гарантованого бюджетного фінансування на наступний рік частина колекції може «себе вижити».

Верховна Рада відклала заборону на реалізацію м’яса, молока і молочних продуктів, вироблених у господарствах населення, з 2010 на 2015 рік. За відповідний законопроект минулого четверга проголосувало аж 416 депутатів. Згідно з документом, протягом трьох місяців уряд має розробити й затвердити відповідну державну програму, а також створити й відкрити спеціальні пункти закупівлі молока і боєнь (забійно–санітарних пунктів) тварин.

Поруч із Моринцями, у селищі Шампань Звенигородського району Черкаської області, росте і плодоносить уже майже шість років незвичайний сад. «У мене до сорока горіхів росте в садибі, а ще ними засадив три гектари поля. Така робота приносить неабияке моральне задоволення. Я, перефразовуючи Пушкіна, створив собі ось такий рукотворний пам’ятник», — з усмішкою розповідає «УМ» власник горіхового саду Леонід Бойко.

Україна шукає новий позитивний імідж у світі. І деякі фахівці стверджують, що допомогти в цьому нам зможе... мед. Якщо Франція асоціюється з вином, Швейцарія — з сиром, а Росія — з горілкою, чому б Україні не стати для всього світу медовою країною? Наш мед дуже якісний і неодноразово на міжнародних конкурсах його визнавали найкращим у світі, по–друге, в Україні виробляється найбільше меду в Європі (а у світі ми за обсягами — п’яті). До вітчизняного бджільництва вже прикута міжнародна увага — Україна виборола право проводити у 2013 році Всесвітній конгрес бджолярів Апімондія. До того ж, як запевняють експерти, вже цього маркетингового року наша держава має шанси з новими потужностями закріпитися на європейському ринку: у світі врожай меду цьогоріч був рекордно низьким. Україна ж зібрала його вдосталь.

Через «забобонність» вітчизняного законодавства українські фермери суттєво скорочують посіви технічних сортів конопель. Адже навіть при мізерному вмісті психоактивних речовин за рослинами треба організувати спеціальний «догляд»: з охороною, собаками та спостережними вежами. Такі умови суттєво підвищують собівартість гектара й роблять культуру непривабливою для фермерів. Однак при зміні цього ставлення коноплі можуть стати достойною альтернативою паливу.

Як уже писала «УМ», цьогорічний дефіцит солодкого піску в уряді так і не визнали — знайшли необхідні відмовки про змову виробників та достатні запаси в Держрезерві. Однак уже наступного року й такими аргументами замилити очі буде нікому: якщо не вжити термінових заходів, посівні площі знову скоротяться, тож буряку, а відповідно й цукру, також поменшає. При цьому за відсутності перехідних запасів піску єдиний вихід держави — імпорт.

Після численних випадків отруєння Держспоживстандарт вирішив перевірити якість молочних продуктів: за два місяці зроблено 70 аналізів молока, масла, морозива (усього в Україні випускають близько 500 найменувань цієї продукції) — близько 60 відсотків продуктів порушували стандарт. «У 44 зразках були виявлені консерванти, штучні барвники та рослинні домішки, які не передбачені нормативною документацією», — повідомив «УМ» керівник прес–служби «Держспоживстандарту» Олег Хомин.