Днями на Полтавщині побував Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Молдова в Україні Іон Стевіле, який після зустрічі з керівниками області повідомив журналістам, що запропонував очільникам краю встановити побратимські зв’язки між Полтавою та молдавським містом Бендери. «Після Полтавської битви український гетьман Іван Мазепа і шведський король Карл ХІІ у 1709 році прибули на берег Дністра у Бендери, перебували там деякий час, — пояснив пан посол. — Іван Мазепа там помер, а в 1710 році його наступник Пилип Орлик у Бендерській фортеці (територія, контрольована Османською імперією) написав першу європейську Конституцію».

У суботу під час чергового етапу акції «Вставай, Україно!» в Полтаві відбулися наймасовіші після Помаранчевої революції хода та мітинг опозиційних сил. Хоча на контрольованих облдержадміністрацією та мерією міста сайтах з’явилися повідомлення про те, нібито опозиції вдалося зібрати лише«приблизно 900 осіб», а обласна міліція нарахувала «близько двох тисяч» протестувальників. Насправді ж у колоні, яка пройшла від пам’ятника Шевченку до Театральної площі, налічувалося не менше п’яти тисяч людей.

Минулої п’ятниці на розташованому в Кременчуці Крюківському вагонобудівному заводі відбулося підсумкове засідання міжвідомчої комісії, яку очолював перший заступник генерального директора «Укрзалізниці» Микола Сергієнко. За інформацією прес–служби підприємства, комісія вирішила дати зелене світло експлуатації за призначенням двох електропотягів ЕКр–001 і ЕКр–002 з максимальною експлуатаційною швидкістю 160 кілометрів за годину та «дозволити ПАТ «КВБЗ» виготовлення дослідної партії електропоїздів ЕКр–1 у кількості 10 одиниць». Таке рішення було прийнято після фахового обговорення результатів випробувань одразу двох згаданих міжрегіональних швидкісних двосистемних пасажирських потягів підвищеної комфортності. Перший з них «намотав» коліями України близько 60 тисяч кілометрів, другий — майже 6 тисяч. Отже, тепер офіційно зафіксовано знакову не лише для залізничників подію: вітчизняні машинобудівники вкотре довели, що можуть створювати і випускати конкуренто­спроможну продукцію, яка за більшістю параметрів не поступається кращим європейським і світовим зразкам.

Днями надвечір в одному з сіл Полтавського району місцева соціальна працівниця звернула увагу на підозрілу тишу в помешканні, де жили 10–річна дівчинка та її 29–річна мати зі своїм 27–річним співмешканцем і 56–річним вітчимом — нерухомим інвалідом першої групи, котрий був підопічним соціальних служб. Уже через лічені хвилини співробітники міліції виявили там два трупи: від численних ножових поранень загинули згадана жінка та її вітчим. Не було на місці тільки малолітньої дівчинки і співмешканця матері.

140–річчя видатного борця за волю нашої держави, правника і публіциста, автора брошури «Самостійна Україна» Миколи Міхновського полтавські «свободівці» та представники патріотичної громадськості відзначили урочистою ходою до будинку, в якому він уперше виголосив згаданий програмний маніфест.

Напередодні Першоквітня на малій батьківщині Гоголя утринадцяте поспіль відкрили міжнародну виставку карикатур «Карлюка–2013». Власне, під її «дахом» у великій залі полтавської Галереї мистецтв презентували одразу п’ять експозицій. Перша з них вийшла найсумнішою, бо ж присвячена пам’яті відомого українського карикатуриста Юрія Кособукіна, котрий залишив цей світ у січні ц. р. Однак справжні сміхотворці регочуть, певно, навіть на небесах, коли бачать звідти «витівки» продовжувачів своєї справи. А їх — он скільки в усьому світі! Як повідомив на відкритті гість із Херсона — директор міжнародного фестивалю мистецтв «Гоголь–фентезі» Валерій Кругов, під патронатом якого відбувався приурочений до Євро–2012 міжнародний дворічний конкурс карикатур «Футбол об’єднує нас», тільки в рамках цієї творчої баталії організаторам надіслали 1662 роботи з 72 країн світу.

Минулої неділі у Миргороді оголосили лауреатів і переможців першого всеукраїнського фестивалю дерев’яної скульптури «Гоголь–парк», який тривав тут більше тижня. Організатори дійства — товариство «Миргородкурорт» і громадська організація «Лад і добробут рідному місту» — присвятили його 204–й річниці з дня народження видатного земляка Миколи Гоголя й водночас продовжили реалізацію власного задуму приваблювати до себе «додому» якомога більше гостей завдяки подібним родзинкам модного нині подієвого туризму (фундатори згаданої забави восени влаштовують знайомий читачам «УМ» фестиваль «Миргородська свиня»).

Після зустрічі зі студентами–старшокурсниками Полтавської медичної стоматологічної академії начальник Кременчуцького міського управління охорони здоров’я Валерій Литвиненко заявив про наміри тамтешніх посадовців у цьому році ще активніше виконувати програму залучення лікарів–інтернів для проходження інтернатури у місцевих медзакладах з їхнім подальшим працевлаштуванням. Зокрема, тут хочуть перевершити позаминулорічний і минулорічний показники, коли саме за допомогою коштів міського бюджету вдалося «звабити», відповідно, двох і сімох інтернів. Ідеться про реалізацію прийнятої Кременчуцькою міськрадою восени 2011 року першої в Україні міської програми стимулювання припливу фахівців–медиків найнеобхідніших і водночас дефіцитних спеціальностей, починаючи з інтернівської лави.

Днями у свій «законний» вихідний вихователька з багаторічним стажем Валентина Лугова поралася на домашній кухні й у вікно побачила, як невідомий чоловік тягнув візок сусіда. Зрозумівши, що на її очах відбувається крадіжка, жінка вибігла надвір і почала кричати, щоб той негайно залишив чуже майно. Зреш­тою, вже після того, як непроханий гість виконав наказ, жінка догнала зловмисника, схопила його спочатку за куртку, яку він одразу скинув, а потім за... штани та покликала на допомогу чоловіка.

Днями працівники розквартированого в Кременчуці Крюківського вагонобудівного заводу одержали від столичних метрополітенівців перші п’ять вагонів, які належить модернізувати за кошти, що надходять в Україну як «зелені» інвестиції у рамках Кіотського протоколу. Загалом у такий спосіб кременчужани оновлять 95 вагонів київської підземки. «Бігатимуть» вони на Святошинсько–Броварській лінії, де, за оцінками фахівців, морально і фізично застарілими є 90 відсотків рухомого складу. Наголосимо: то буде не косметичний і навіть не капітальний ремонт, а саме докорінна модернізація «хатинок на колесах» із встановленням найсучасніших вузлів і систем.