Учора Прем'єр-мiнiстр Юрiй Єхануров їздив до Москви для переговорів зі своїм російським колегою Михайлом Фрадковим. Про цей вiзит під час телефонної розмови минулої суботи домовилися президенти Росiї й України Володимир Путiн i Вiктор Ющенко. Глави держав були одностайні в тому, щоб не політизувати цей процес і проводити його винятково в економічному руслі з огляду на національні інтереси обох країн. Президент Росії повідомив 16 грудня в Сочі з цього приводу: «Бізнес та енергетика — це одне питання, не потрібно пов'язувати ці питання з політикою... Є ринок. Умови повинні бути однакові для всіх».

Ситуація з газом продовжує залишатися темою №1 в Україні. Позавчорашній виступ Президента Віктора Ющенка мав би заспокоїти людей. Глава держави пообіцяв, що підвищення ціни на «блакитне паливо» не вплине на рівень розрахунків у житлово-комунальній сфері, хіба що вони трохи підвищаться у першому кварталі наступного року. А в цілому подорожчання газу вплине насамперед на промислову сферу, передусім на хімічну промисловість. Для української індустрії ціна газу, що імпортується, більш як 90 доларів за тисячу кубометрів є критичною. Таку думку висловив голова Ради Національного банку України Валерій Геєць.Учора ж глава уряду Юрій Єхануров провів нараду з віце-прем'єр-мiнiстрами, міністром економіки та мiністром палива та енергетики.

Спочатку в Москві, а наступного дня — в Ашгабаті міністр палива та енергетики України Іван Плачков розв'язував газовий ребус, розроблений російською стороною. Офіційно пролунали заспокійливі заяви українського міністра та його російського колеги Віктора Христенка, в яких обидва зазначили, що переговори проходять у конструктивній площині. За обопільною домовленістю перебіг московських перемовин поки що не розголошується. Зазначимо, що наразі міністерства дійшли згоди про зустріч делегацій обох країн, яка має відбутися наступного тижня, для остаточного узгодження протоколу з транзиту газу.

Сьогодні, 15 грудня, парламент розгляне проект держбюджету на наступний рік. Прогнози, як ніколи, суперечливі. Міністр фінансів Віктор Пинзеник вважає, що Верховній Раді все-таки вдасться прийняти закон про бюджет ще до Нового року. При цьому більшість лідерів фракцій та депутатських груп схиляються до того, аби не голосувати постатейно, як того вимагають регламент і Бюджетний кодекс, а розглянути цей документ у цілому. Водночас перший заступник Голови Верховної Ради Адам Мартинюк висловив сумнів у тому, що бюджет схвалять 15 грудня, — надто багато розбіжностей вийшло на поверхню при розгляді цього документа на Погоджувальній раді. Найбільше претензій, за словами пана Мартинюка, викликають 50 законів, які скасовуються у зв'язку з прийняттям бюджету на 2006 рік.

Віктор Ющенко вважає, що розв'язати проблему з постачанням російського газу та його транзитом вдасться до кінця цього року. В інтерв'ю американському журналу Newsweek Президент спростував повідомлення про те, що Україна нібито припинить транзит «блактиного палива» до Європи в разі, якщо Москва наполягатиме на підвищенні його ціни. Водночас російський «Газпром» таки висловився щодо найгіршого варіанта. Глава РАТ Олексій Міллер заявив у вчорашньому інтерв'ю газеті «Дело»: якщо не вдасться підписати контракт на постачання газу в Україну в 2006 році, подачу газу для України припинять. Він також відзначив, що в цьому випадку газ подаватимуть відповідно до міжнародних зобов'язань в обсязі, необхідному для задоволення потреб європейських споживачів. «Якщо ж Україна буде несанкціоновано відбирати газ, то це буде повна відповідальність України за скорочення поставок газу в Європу», — підкреслив пан Міллер. Він також уточнив, що ціна в 160 доларів за тисячу кубометрів «блакитного палива» — це поетапне підвищення ціни на газ для України (нині ціна становить 50 доларів. — Авт.). «Якби було не поетапне, то ціна мала б бути 230», — наголосив голова правління «Газпрому».

Минулої середи Віктор Ющенко і Володимир Путін обговорили пiд час телефонної розмови тему врегулювання ситуації з транзитом російського газу до Європи і його постачання до України, а також питання лібералізації тарифної і митної політики двох країн у цій сфері. Глави держав домовилися, що їхні пропозиції будуть відпрацьовані на рівні профільних міністерств. Президенти зазначили, що це питання слід вирішувати, враховуючи, насамперед, економічну складову. Про перші домовленості, досягнуті після втручання президентів обох країн, стало відомо з вуст міністра промисловості та енергетики РФ Віктора Христенка.

Президент холдингової компанії «Київміськбуд» Володимир Поляченко ініціював створення Будівельної палати України (БПУ). Наприкінці минулого тижня в Центрі культури і мистецтв Національного технічного університету «КПІ» відбулися засновницькі збори цієї громадської професійної організації. На початку очікувалося, що до цього об'єднання приєднаються виробники будівельних матеріалів і конструкцій, машин і механізмів, науково-дослідні та проектні інститути, інвестори та оператори ринку нерухомості.

Україна надзвичайно відстає від решти країн за таким показником, як готовність до використання мережевих технологій. На думку фахівців, значно поліпшити позицію нашої країни в загальносвітовому просторі можуть бездротові технології. Показовим прикладом цього є досвід прибалтійських країн, зокрема Естонії, де питання доступності інтернету і розвитку бездротових технологій зведені в ранг державної політики. Мабуть, Україні також доведеться піти цим шляхом. Адже для запровадження бездротової технології в неї є все, починаючи з армії мобільних абонентів і закінчуючи фахівцями, які працюють у сфері інформаційно-комунікативних технологій.

Система державних закупівель завжди була темою для дискусій із політичним підтекстом. Ті, хто розгортав свою приватну комерційну справу за рахунок таких закупівель, отримали презирливе прізвисько — бізнес-тендеристи. А проте з такими речами не жартують. Звичайно, ця тема «з бородою» не варта того, аби говорити про неї з надмірним пафосом, однак, усе-таки, закупівлі, які робить держава, стосуються її життєвих інтересів. Те, що купують за бюджетні кошти у вражаючих масштабах, — це продовольство, одяг і взуття для армії, меблі для дитячих будинків і притулків для старих, зрештою, устаткування для державних підприємств тощо.

Віктор Ющенко, зустрічаючись із журналістами економічних видань, поділився думками щодо перспектив і наслідків вступу України до СОТ. Він послався на висновки Інституту економічних досліджень і політичних консультацій, експерти якого навели переконливі докази того, що, зробивши цей крок, Україна займе позицію, яка дозволить їй якісно змінити свою участь у світовому ринку. Президент, цитуючи експертні оцінки, наголосив, що зі вступом України до СОТ очікується щорічне зростання добробуту громадян на 3 відсотки та ВВП — на 1,9 відсотка, обсяг іноземних інвестицій збільшиться не менше як на 50 відсотків.